Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді

Вони майже не говорили про нього. Керол припустила, що буде значно простіше, якщо вони не обговорюватимуть своє лікування й не розповідатимуть Ернестові одне про одного. Спочатку вона думала розсварити Джесса з Ернестом, однак швидко відмовилася від цієї ідеї: поза сумнівом, психотерапія йшла йому на користь і Ернест йому дуже подобався. Звісно, вона не розповіла йому і про свій підступний план, а також про те, що відчуває до психотерапевта.

— Ернест — просто неймовірний психотерапевт, — якось вигукнув Джесс після особливо вдалого сеансу. — Він такий відвертий і людяний! — А тоді почав розповідати детальніше: — Сьогодні він натрапив на дещо важливе. Ернест зауважив: щоразу, коли нам із ним вдається зблизитися, щоразу, коли ми починаємо спілкуватися більш відверто, я завжди намагаюся зруйнувати ці стосунки: або гомофобним жартом, або «інтелектуальною диверсією». І знаєш, Керол, він має рацію. Я постійно так поводжуся з чоловіками, зокрема і з батьком. А найдивовижніше те, що він не спинявся — і зізнався, що теж почувається незручно, коли йдеться про зближення з чоловіком, це страшний дискомфорт. І через це він підхоплює гру — відволікається на мої жарти або ж приєднується до «інтелектуальних дискусій». Розумієш, зазвичай психотерапевтам не притаманна така відвертість, — вів далі Джесс, — я ж бо багато років спілкувався з абсолютно байдужими й «закляклими» мозкоправами! І як йому тільки вдається так інтенсивно працювати від сеансу до сеансу?

Керол страшенно здивував той факт, що Ернест був настільки відвертим із Джессом. Дивно, але вона навіть засмутилася, що він поводиться так не тільки з нею. Керол чомусь почувалася так, немовби її ошукали. Утім, Ернест ніколи не натякав на те, що поводиться з нею інакше, аніж з усіма іншими пацієнтами. Їй знову спало на думку, що вона помилилася: це наполегливе прохання про взаємну відвертість аж ніяк не було прелюдією до зваблення.

Насправді весь підступний план Керол поступово перетворювався на трясовину. Рано чи пізно Джессові доведеться розповісти про неї Ернесту й той дізнається правду. А її мета дискредитувати Ернеста, позбавити його практики та зруйнувати стосунки з Джастіном втратила будь-який сенс. Тепер їй було байдуже до Джастіна, а Ральф Кук і Цвейзунґ залишилися в минулому. Якщо вона завдасть Ернестові шкоди, то водночас травмує і Джесса, а отже, і себе. Лють і прагнення помсти так довго були сенсом життя Керол, що тепер, коли вони зникли, вона почувалася спустошеною. Аналізуючи свої мотиви (а вона робила це дедалі частіше), Керол відчувала, що геть заплуталася. Що вона робить — і навіщо?