Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів

— В обителі між світами, — сказала вона з раптовою тривогою. — Добрі духи… віднесли нас туди. — Вона затнулася. — Добрі духи подарували… вони хотіли, щоб ми були разом.

— Розумію. — Пильний погляд Шоти охолов, і до неї повернулася посмішка. — Боюся, що це не в рахунок.

— Не в рахунок! Що, в ім'я всього святого, ти хочеш скачати? Я була з Річардом. Ось і все. Чи ти допитуєшся тільки тому, щоби впевнитися, що це правда.

— Правда? Ти не була з ним в цьому світі, дитя. У цьому світі, в якому всі ми живемо. Стало бути, це не в рахунок. У цьому світі ти все ще незаймана.

— Нісенітниця якась. — Шота знизала плечима:

— Думай що хочеш. Я рада, що ти не була з Річардом.

Келен склала на грудях руки.

— Цей світ або інший — яка різниця. Я була з ним. Шота глузливо вигнула брову.

— Якщо так, чому ж в цьому світі ви не ляжете з ним, раз ти вже втратила цноту, як стверджуєш? — Келен моргнула.

— Ну, я… Ми… ми подумали, що краще всього почекати, поки…

Дзвінкий сміх Шоти розсипався в ранковому повітрі.

— Ось бачиш? Ти знаєш, що я права. — Вона знову взялася присьорбувати чай, хихикаючи між ковтками.

Келен злилася, але відчувала, що програла спір. Вона постаралася напустити на себе впевнений вигляд і потяглася за чашкою.

— Якщо тобі хочеться всякими формальностями вводити себе в оману прошу. Я-то знаю, як було насправді, — сказала вона. — Але я не розумію, чому тебе це має стосуватися.

Шота подивилася на неї.

— Ти знаєш чому, Мати-сповідниця. Дитина сповідниці обов'язково успадковує її магію. Якщо у вас народиться дитина, це буде хлопчик. Я веліла вам обом згадати про це, перш ніж ви ляжете разом. Від тебе хлопчик успадкує магію сповідниць. Від Річарда — його дар. Такого небезпечного поєднання в світі ще не бувало.

Келен відповіла, намагаючись за терплячим, вдумливим тоном приховати внутрішній жах, який охопив її, коли вона в черговий раз почула це передбачення Шоти.

— Шота, ти могутня відьма і, напевно, дійсно знаєш, що це буде хлопчик. Але ти не можеш знати, що він неодмінно буде таким же, як більшість Сповідників в минулому. Не всі вони були чудовиськами. Ти не Творець, щоб знати це напевно.

— Щоб це знати, не обов'язково бачити майбутнє. Всі — не майже більшість, а всі до єдиного — Сповідники були чудовиськами, звірами, позбавленими совісті. Моя мати жила в темні часи, які обрушив на світ один Сповідник. А ви впустите у світ не просто Сповідника, а Сповідника з даром. Ти навіть не можеш уявити, якою це загрожує катастрофою. Саме тому, якщо у сповідниці народжується хлопчик, вона повинна наказати чоловікові убити його. Ти любиш Річарда і ніколи не попросиш його про це. У вас обох не вистачить сил це зробити. У мене сили вистачить. Я вже попереджала, що зроблю це, і можу ще раз повторити — в цьому немає нічого особистого.

— Ти говориш про події далекого майбутнього так, немов вони вже відбулися, — сказала Келен, — але невідомо ще, чи буде все так, як ти стверджуєш. А інші події вже відбулися — і лише завдяки Річарду ти ще жива. Ти казала, що, якщо ми з Річардом замкнемо завісу, ти будеш вічно нам вдячна.