Грушевський, Скоропадський, Петлюра

Частина ІІ

Установчі документи Української Держави

Ці документи добре і давно відомі. 30 років тому до наукового обігу їх ввів автор цієї розвідки. Впродож трьох десятиліть років, деякі дослідники та популяризатори вперто, але і послідовно ігнорують обставини, які знищують впень вкриту сусальним золотом картину, віртуальну картину, «національно-визвольних змагань».

Обставина перша. Поза короткостроковими і цілком ясними цілями та інтересами своїх примусових союзників — німців та австрійців — ті, хто привів Скоропадського до влади, прагнули відновити на більшості території сучасної України цивілізовані форми життя, покласти край потокові селянського бандитизму, заохочуваного націонал-соціалістичними «державотворцями» з Української Центральної Ради, що на багато десятиліть наперед ліквідував саме поняття «права» та «закону».

Обставина друга. Павло Скоропадський та його «команда» прагнули відновити правову, а не соціалістичну, монархічну, консервативну, тоталітарну, демократичну або будь-яку іншу державу — останні є лише політичними формами правової держави. І не більше. Але й не менше.

Обставина третя. Павло Скоропадський та його «команда» були і залишаються в історії нашого народу єдиними політичними діячами, які оголосили народові основні «правила гри» в перший день свого перебування при владі.

Обставина четверта. Всі публічні заяви Скоропадського — поза тим, виконав би він їх в остаточному підсумку чи ні, — говорили про одне: владу на себе він перебирає тимчасово. Жоден, підкреслюю, жоден з лідерів будь-якого іншого політичного режиму (окрім Тимчасового уряду Російської держави) навіть натяків на це не робив.

Перші дії нової влади — відновлення законності та правопорядку в країні.

Парадоксально, але факт: за століття років ніхто не спромігся констатувати ясну, як Божа роса, річ — масон Скоропадський та його «команда», ключові гравці якої також належали до «вільних мулярів» або були близькими до них за своїми поглядами, почали вибудовувати правову державу на тому, що залишилося у спадок від спочилої в Бозі Російської імперії та від націонал-соціалістичного утворення УНР, яке відкидало поняття права як такого. Адже саме такою «державою» була УНР і саме тому вона закінчила своє життя самогубством, потягнувши до могили і своїх громадян. Усіх. Гамузом.

Перші документи, видані від імені гетьмана, з усією очевидністю засвідчують його наміри. Йдеться про «Грамоту П. Скоропадського до всього українського народу» та «Закони про тимчасовий державний устрій Української Держави».

Доказом тут слугує навіть не сам зміст цих документів — про це трохи нижче, а сам факт їх видання вже в день народження цієї держави. Тимчасову Конституцію Гетьманату було видано 29 квітня. Нагадаю: лідери УЦР свій варіант Основного закону (який не був оголошений і, отже, ніколи не діяв), ухвалили в останній день існування УНР — 28 квітня.

Підкреслюю: Скоропадський оголосив свої наміри, оголосив «правила гри» в новій державній формації та зафіксував їх письмово в перші години після формального проголошення головою держави.