Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Але це те, що ми знаємо. А ось те, чого не знаємо: свою ідеологію і програму тевтонці, по суті, взяли у того ж таки стародавнього аль-Мамуна. Звичайно, в загальному вигляді, тому що аль-Мамун ні про монголів, ні про слов'янську Русь нічого не міг знати. Аль-Мамун у дусі «сатанинської біблй» говорив (таємно, звичайно) про продовжувачів справи Хірама (масонів) як духовних спадкоємців Каїна, тобто розвивав лівоарійське (антибожественне) вчення. І ще він закликав активно боротися проти «християнської єресі», створюючи для цього спеціальні організації бойовиків. Так виник орден ісмаїлітів. Саме його структуру, організацію, методи боротьби перейняли тамплієри і тевтонці.
В. Ємельянов пише, що масони й сьогодні шанують аль-Мамуна як чудового організатора, який розвинув і без того «сміливі й широкі» для ісламу погляди ісмаїлітів… І зараз кожний масон високих посвят пам'ятає заповіт «магістра аль-Мамуна: він дозволяв терор, дозволяв їм убивати, палити і грабувати, запевняючи, що гріха немає і що не слід боятися злочинів, хоч би які жахливі вони були: оскільки немає гріха, то й не буде ніякої кари на тому світі. Саме ним були розроблені багатоступенева організаційна структура і складні правила посвяти. Тому вищих ступенів у цьому ордені досягав мало хто, лише ті, кому рядові ісмаїліти сліпо підкорялися [Див.: Емельянов В. Десионизация. — С 98]. Однак цього було мало. Потрібні були бойовики, тому від ісмаїлітів відокремлюється особлива секта ассасінів. Назва походить від арабського слова «хашим» — трава. Суть у тому, що члени цієї секти вживали наркотичну трав'яну суміш, до якої входили індійські (так звані арійські — Ю. К) коноплі [Див.: Борисов В. М. Арабское средневековье и ислам. — М., 1968. —С, 65].
На ідейних засадах аль-Мамуна навіть створюється держава ассасінів з центром у горах Ельбрусу. Емблемою її була мертва голова.
Усе це сприйняли тевтонці. А значно пізніше ідеологічні й організаційні принципи тевтонців лягли в основу ордену «Туле» і товариства «Аненербе», жерцями й організаторами яких були Розенберг, Гітлер, Гіммлер. Ось звідки бере початок гітлерівська доктрина про те, що совість не потрібна, а потрібна лише воля, що на слов'янських землях припустима будь-яка жорстокість і відповідати за це не доведеться; ось звідки фашистські бойовики, організація СС, статутні принципи якої цілком узяті з учення аль-Мамуна і ассасінів. І, нарешті, стає зрозумілим, звідки походить «молодецьке» кавказьке «Асса!», і похмуре гітлерівське «СС, і дивізія «Мертва голова» (знищена під Прохорівкою у 1943 p.), і гора Ельбрус як «есесівський вівтар». Вслухайтесь: «Асса! СС! Ассасіни!»
«Ого, куди занесло автора!» — скаже читач. Але ж ми намагаємося намацати невидимі взаємозв'язки в складному історичному процесі. Однак повернімося до М. Гоголя.
У1834 році В. Жуковський, О. Пушкін та інші «товариші» доручають «аспіранту» Гоголю виступити з доповіддю на тему «аль-Мамун», що він блискуче робить у «гуртку» Петербурзького університету… Яка дивна тема! Чому така увага до середньовічного арабського халіфа? Справа в тому, що цю тему обов'язково «проходили» члени «гуртка» Плетньова і Жуковського, а раніше — в ложах петербурзьких масонів.
Пізніше свою чергову збірку Гоголь назве досить дивно — «Арабески»… І критики не могли цього збагнути.
Як уже мовилося, аль-Мамун був хрещеним батьком «масонів-аріїв» (тамплієрів) і «псів-рицарів» (тевтонців). Він особливо шанувався російськими масонами, що дотримувалися традицій Петра І і Ф. Прокоповича. І якщо для масонів-розенкрейцерів головним кумиром був Хірам, то для росіян аль-Мамун — символ торжества інтелекту над темними масами.
Загалом нічого поганого в російському масонстві, в західництві, я не бачу. Петро І витягував Росію із варварства варварськими методами (у цьому допомагав йому українець Ф. Прокопович). Масони і західники боролися з російським варварством за допомогою просвітництва і державного перевлаштування. Взяти хоча б «революцію» декабристів: це була спроба російської еліти прибрати царя чи, зрештою, обмежити його сваволю конституцією. Або згадаймо такий елемент просвітництва, як «офранцужування» Росії, коли багато дворян переходили на французьку мову, забуваючи свою «російсько-монгольську». Але ідеї масонів-західників наштовхувалися на монгольські глибини російської душі, російської ідеї.