Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 978-966-00-1458-9
- Жанр: История
Электронная книга - «Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку». Краткое содержание книги:
Аналіз історико-правової реальності тісно пов’язується з еволюцією теоретичних і суспільно-політичних поглядів на призначення правосуддя та судової влади.
Звертається особлива увага на історичний досвід, який доцільно врахувати у процесі сучасної судової реформи в Україні.
Монографія розрахована на широке коло науковців, викладачів, аспірантів, студентів, юристів-практиків, усіх, хто цікавиться проблемами судової влади.
У примітці до нового положення про народний суд зазначалося, що положення про революційні трибунали від 20 лютого 1919 р. залишається чинним за винятком окремих статей. Утім, певні зміни у судочинстві революційних трибуналів із часом все ж відбулися. Так, важливе значення мав обіжник НКЮ УСРР № 39 від 15 листопада 1920 р. Про порядок провадження і розгляду судових справ у революційних трибуналах[838], який усунув ряд прогалин у судовому процесі. А постановою РНК УСРР від 28 грудня 1920 р. деякі категорії злочинів проти особи і власності було вилучено з відання народних судів і передано революційним трибуналам[839].
Завершення громадянської війни призвело до суттєвих змін у військовій юстиції. Так, 25 січня 1921 р. було прийнято Постанову РНК УСРР Про командуючого всіма озброєними силами на Україні і уповноваженого РВРР на Україні[840]. Зміст її був значно ширший за її назву. Зокрема зазначалося, що Всеукраїнському з’їзду рад і Всеукраїнському ЦВК належить виключне право амністії, помилування й пом’якшення вироків, винесених ВРТ на території України.
Згодом Постановою ВУЦВК Про Реввійськтрибунали Української Соціалістичної Радянської Республіки від 6 квітня 1921 р.[841] Реввійськтрибунал при командуванні всіма озброєними силами на Україні перейменували на Реввійськтрибунал УСРР, надавши йому щодо всіх РВТ на території УСРР права, які мав російський РВТР. Було також уточнено, що право ВУЦВК на помилування поширюється на вироки не лише РВТ, а й інших спеціальних і військових трибуналів на території УСРР. Найвищий касаційний суд при НКЮ було реорганізовано в Найвищий касаційний трибунал при ВУЦВК. Всі військові, залізничні та спеціальні трибунали підпорядкували судово-слідчому контролю НКЮ УСРР через Найвищий касаційний трибунал при ВУЦВК. На практиці трибунали напряму з НКЮ УСРР у відносини не вступали, а передавали Найвищому касаційному трибуналу звітність і копії вироків.
27 квітня 1921 р. ВУЦВК затвердив положення про новостворений судовий орган[842]. У ньому зазначалося, що Найвищий касаційний трибунал має встановити однаковість у діяльності всіх революційних трибуналів на території УСРР, здійснювати нагляд за їхньою діяльністю, розв’язувати процесуальні та інші питання, а також розглядати касаційні скарги та протести. Очолити трибунал мав один із членів колегії НКЮ (за поданням колегії). Він своєю чергою пропонував кандидатури чотирьох інших членів трибуналу. За посадою до трибуналу мали також увійти представники Реввійськтрибуналу УСРР та Революційного військово-залізничного трибуналу, які обиралися відповідними трибуналами. Всі зазначені особи затверджувалися на посадах Президією ВУЦВК.
11 травня 1921 р. було затверджено нове положення про Найвищий судовий контроль[843]. Крім права проводити ревізії судових місць і органів та давати керівні вказівки й роз’яснення, він тепер міг зупиняти виконання вироків, рішень, ухвал і постанов або скасовувати ці судові акти до повторного розгляду справи, припиняти провадження у справі загалом[844]. Ці повноваження стосовно військових, залізничних та інших трибуналів мали здійснюватися через Найвищий касаційний трибунал при ВУЦВК. Повноваження Найвищого судового контролю (відділу судового контролю) були дещо уточнені в новому положенні про НКЮ УСРР, затвердженому ВУЦВК і РНК УСРР 5 жовтня 1921 р.[845]
До речі, того ж 5 жовтня 1921 р. ВУЦВК і РНК УСРР затвердили положення про місцеві органи юстиції[846], до числа яких, окрім відділів юстиції, були віднесені губернські та районні раднарсуди, народні суди, народні слідчі й судові виконавці.
838
Там само. — С. 116.
839
Там само. — С. 114.
840
СУ УССР. — 1921. — № 2. — Ст. 68.
841
Там же. — № 5. — Ст. 171.
842
Там же. — № 9. — Ст. 242.
843
Там же. — Ст. 241.
844
Сусло Д. С. Організація судових органів… — С. 26.
845
СУ УССР. — 1921. — № 20. — Ст. 572.
846
Там же. — Ст. 573.