Українське письменство

Третій ряд статей стосується історії українського мистецтва. Сюди належать: Ф. Ернст. Київські архітекти XVIII в. (І, 98—118); В. Прокопович. Христос отроча з Київської псалтирі р. 1697 (II, 107—119); В. Модзалевський. Будування церков у лубенському Мгарському монастирі (III, 49—80). Переважно інтересує авторів мистецтво XVII—XVIII вв. До давнішої доби відноситься лише стаття К. В. Шероцького «Українська штука великокнязівських часів» (1. 85 сл.).

Статті історично-літературні групувалися поки що коло постаті Квітки (чотири статті — М. Плевака, Вол. Міяковського, С. Єфремова та І. Айзенштока в ч. 2-му) та М. Вовчка (стаття В. Бойка, що трактує питання про вплив на М. Вовчка Тургенєва). З другого і третього числа журнал починає переходити до багатої на літературні факти доби 60-х років, до видавничих її планів (В. Міяковський. До історії укр. журналістики, III, 81—88) та до найпомітнішого її літературного та культурного ініціатора — Куліша (В. Міяковський. Куліш і цензура, II, 99—106, П. Зайцев. Листи Куліша до Н. О. Білозерської)[65].

Одділ історії соціальної та економічної представлений слабо (замітки Є. Онацького та А. Каманиної). Видко, що не в цій галузі головний інтерес редакції й співробітників. Широко уложений зате одділ біографічний. Найґрунтовнішою його статтею являється стаття О. Соловія «Нові матеріали до біографії С. Д. Носа», — спроба освітлити інтересну, хоч, на жаль, мало відому постать одного з менших письменників 60-х рр. В числі ІІ-му серед біографічних заміток знаходимо і спеціальний «Драгомановський куток» — статтю Д. М. Овсянико-Куликовського про Драгоманова (І, 50) і низку некрологів людей, що близько до нього стояли: дружини його Л. М. Драгоманової, проф. Ф. К. Вовка і А. М. Ляхоцького.