Студії з української етнографії та антропології

Тим часом молода весь час сидить иа посаді, схиливши голову на стіл. Н покривають наміткою из І кладуть на голову хліб та дрібки соли.

На праву руку коло неї — І'ї старший брат (в багатьох місцевостях він мусить бути нежонатий) та молодші брати, чи молоді брати в перших, із здійнятими догори палицями в руках ,м. Повернувшись утретє, старости, що досі мовчали, тепер иноді повторюють офіційні розмови, що вони їх провадили вже, коли приходили сватати дівчину. Як і тоді, вони «зв’язані» рушниками і тому мусять платити викупне (або давати хліб, горілку тощо). Иноді, однак, вони виступають як нападники: підходять до братів молодої, здіймають палиці та б'ються з ними ,4S. Після того пропонують скінчити та замиритися; починають торгуватися і кінчають на тому, що платять викупне, яке складається з найменшої суми грошей та з кількох подарунків для братів, найчастіше ножів (цей звичай дуже характеристичний: очевидно, що це відгомін далекої епохи, коли викупне за молоду, що його давали братам, дійсно платили зброєю). Тільки тепер брати покидають свою сестру і лишають її сидіти за столом. Вони лізуть попід столами І швиденько виходять з хати ,1в. В Катеринославському повіті брат молодої, перед тим як одійти, одверто каже: сТепер ти вже не моя, ти Петрусева, я продав тебе» И7.

В деяких місцевостях брат молодої, тікаючи після продажу сестри, сідає на коня Й од’їжджає, а то просто бере батога в молодого й удає, що сів верхи, та йде з хати11*.

Цю утечу братів зараз же після продажу сестри справедливо вважають за наподоблення того страху, що його колись мусілн відчувати брати, вчинивши дійсно акт продажу сестри, чи, краще сказати, дозволивши її викрасти. Передусім вони мали відповідати перед усім родом, а потім.— можливо, ще в більшій мірі,— перед парубоцькою громадою, що й тепер доводить свої стародавні права, як це ми вже зазначили, організуючи перейму на дорозі, де має їхати поїзд молодого; а щодо пісень, які супроводять самий акт продажу, то вони повні гірких докорів на адресу жадливих братів U‘J.

Конфлікт між родиною та родом, що ми його вище зазначили, говорячи про пересправи, які наподоблено провадили старости, вибухає тепер п жорстокій формі.

Побачивши, що брати покинули молоду, дівчата з її поїзду, дружки, виходять з-за стола, злякавшись, що з ними те саме буде, Тоді староста приводить молодого, висаджує його на лаву і тричі обводить його круг столу так, що молодий увесь час іде по лавках. Нарешті він підводить молодого до молодої, що весь час сидить, схилившись до столу, а иноді й вчепившись за стіл руками. Молодий здіймає з неї намітку IS0, відриває її руки від стола,— часто не без зусилля,— цілує її З цієї хвилини, капи, як говориться в пісні, «чути було соловейка співи», весільне свято набирає еротичного характеру. шо визначається дедалі все більше в міру того, як поступає наперед цілий обряд. Ворожнеча між родами зникла, відбиваючись ще тільки на жартовливій формі пісень, що їх співають по черзі хори молодого та молодої. Серед цих пісень, що повні сміховий, знаходяться, однак, і такі, що показують, так само як і пісні, шо супроводять викуп молодої,— як ріжнома-нітні форми, що наступали одна по одній в історичній еволюції народу, відбилися на його піснях та на Його ритуалі. Поїзд молодого то дістає назву польовничих чи розбійників, то він стає боярською дружиною; далі йому дають, назву татар чи звуть його просто невірою '**; потім це буде Литва. Ляхи (Чуб., Ні 934 та 966), козаки, а нарешті мііцане.