Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Студії з української етнографії та антропології
Студії з української етнографії та антропології - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Студії з української етнографії та антропології

Электронная книга - «Студії з української етнографії та антропології». Краткое содержание книги:

Студії з української етнографії та антропології
1 ... 152 153 154 155 156 157 158 159 160 ... 200
Перейти на страницу:

Молода y Франції, виходячи з церкви, вішає така« на шию кожному гостеві маленьку зірку зі стрічки рожевої та тлої барви, відому під пл івою Лідзмаки, чи прилильні/сти (faveur), а ма подяку дістає иоиїлуиок Laantl de la balte.Croyance» «t legendes du centre de la France. 1875, II, p. 35).

Такий самий звичай існує і в Англії (Wood. The weddingday, II, 22 23).

В деяких місцевостях молода визначає також в своєму поїзді писаря, великого виночерпія та великого польового. A Wereszczyriska, Весілля в Острополі (рукопис).

Ом. Гриша Весілля в Галицькому повіті (рукопис).

яких ми вже згадували вище І які за старих часів, можливо, гралн ролю, відповідну до їх природи, цебто вакханок. Тепер вони тільки джури князя.

На факт, що бинре стоять у васальній залежності від князя, вказує те, шо набрана дружина насамперед збирає податок серед себе самої, передбачаючи задуманий похід князя; наприкінці обіду старший боярин бере тарілку й обходить усіх; кожний дає, скільки може. В давні часи, без сумніву, цілий рід брав участь у весіллі одного зі своїх членів Ігз; пізніше це наподоблення надбало характеру auxilium’a, що його платила озброєна дружина васалів, покликана феодалом-князем36^ Після обіду всі встають, читають молитву, як звичайно, а потім виконують обряд, шо очевидячки являє собою наподоблення старовинної присяги. Ставлять на стіл велику миску, повну горілки, а в горілці плаває ложка. Старший боярин веде князя, вдягненого в кожух та кирею, хоч би це було й літом, давши йому в руку кінець хустини. Другою маюдиЙ бере за руку одного з своїх бояр, той бере свого сусіду і т. д. Процесію замикає світилка, що йде з запаленою свічкою. Так Тричі обходять довкола стола. Ідучи перший та другий раз, всі по черзі випивають кожний ложку горілки; за третім разом п'ють просто з миски. У деяких місцевостях старший боярин, набираючи дружину Своєму князеві, питає н осіб, що вступають до неї, скільки вони хочуть мати за свою службу. Починають торгуватись та нарешті складають ритуальний договір Ії6.

Потім всі виходять у двір, де має відбутись ииший обряд, шо має разом і військовий, і релігійний характер. Насеред двору виносять лавку, а на неї ставлять діжу1ї6, покриту скатіркою. На віко діжі кладуть хліб, шо ним батьки благословлятимуть молодого; коло лавки ставлять відро з водою та маленьку кварту, таку, як звичайно п’ють воду. Молодий з боярами стають перед діжею та хлібом Тоді з хати виходить мат» молодого, у вивернутому кожусі, в смушковій шапці на голові. В подолі вона має овес, горіхи, гарбузове та соняшникове насіння тощо Ії7, разом з дрібними монетами, що мати звичайно збирає для цього дня з народження сина. Один з боярів іде до неї й подає їй граблі або вила, що мусять являти собою коня. Мати наподоблює, що сідає на нього. Тоді старший боярин бере гадану коняку за поводи та обводить матір навколо діжі, а другий боярин іде ззаду з батогом і вдає, що підганяє. В деяких місцевостях за матір'ю, що там також їде на вилах чи граблях, іде молодий, а за його хустину тримається один з боярів; за цим боярином іде другий і т. д., аж до світилки, що тримає меч (опис його ми дали раніше), запалену свічку та «цілушку» хліба, на якій видко слід од другого хліба, шо пікся разом з ним у печі |ав.

Під час нього обряду мати сипле зерном та насінням на всі боки, а хор співає пісні, де говориться про жаданий добрий урожай, багацтво та родючість. Після третього обходу навколо діжі старший боярин веде коня напоїти; він зачерпує води малим кухлем і «дає її пити коневі», цебто ллє її на кінець вил чи грабель. Набравши ще раз у кухоль води, він передає її через плече иншому бояринові, що, взявши його, кидає таким способом через плече, щоб він, упавши, розбився. Тоді мати кидає вила, а бояре ламають їх та розкидають шматки на всі боки '*9.

Після цієї церемонії починають виряджатись у дорогу. Пісні, що їх співають тоді, не залишають жадного сумніву щодо архаїчного характеру цього походу, до якого потім додано новіші риси дружини, а ще пізніше— елементи козачі: «Темна хмара небо криє, дощик накрапає, йде Івашко до Марусі, як мак процвітає». «Жених іде до невісти, як місяць до зірки*.

На соколовому полі Злетілися соколи;

Межи ними соколонько.

Межи ними сивесенький,

Крилонькамн махає,

Летітоньки гадає,

В темниї лісоиьки.

Межи чорні галоньки;

Там му галонька мила,

вернуться

36

чужіло браитпп. потрібний каліш складають ? добровільний внесків yett «братії» Жінки, спільно куплене, нант, теля смертм чоловіка асе е власністю його роду та його бра итва {Matu Кдео-имскїй. Законь а обмчай на Кавказу Москва, І8ЖХ1, ст її). «Для молодого курда,— каже нииінй роайеький етнограф,— шлюб ut дуже трудна р*ч» бо ги ж ко самому зібрати все те, ши склала« викулне за молоду, але Ѣ такому разі майже завше бував так, то кожний члоа комуни полегшу« Це даній родині спільною допомогою, то має назву «раджі» Kovulevsky, L« Kourdt* et lea lesides, Brutellea, ІЙ90, Eilt du Huit, de la Soc R. Beige fie Géographie, 17)

Звичай робити колективні збори між товаришами молодого існує Також у литовшя иЖниая Старина», І, ст 123). У Великоросі» молодий також рекруту* сію* товариство між нарубками свого села |Пономарм-ь, Шрндо-яме обычаи. СЪперныЙ Вм іннк, 1Ä90, hont, cf. Ä0) У болгар (снує тільки прощальний яечф, шо Його влаштоау% молодий для своїх товаришів; жінок та дівчат в а цей бенкет ис допускають іВо^іьіС, Hburnlk *ada*njih provnih nbitaju u Jui *iov., 257)

ß Італії: «Se il ІеоЛаїагю menava moglle, imponeva a tuol ѵакаН un trlbuto noveUo, chiamalotiu^am ad іuutf<* [A. de Gubffrnatis, Stor comp. JegH usl nut*<ali, H6)

У Сванетії (Кавказі кичіь. з пагоди ішіюбу CBotl дочки, діставав щонайменше барана від кожної родини свосї місиевости (Мйкс- Кавалебскій, Закон и обмчай, II, ст. 19).

'** Чубинскчі. Экспед, IV, ст.

На Білорус (Могнлеаська губернія^ ставлячи нову хату, власник, коли будову скінчено. перед тим, як вселитися в неї, приносить діжу, ставить її серед хатн та накриває білою скатіркою. Потім, рачок t» св«ю жінкою, господинею дому, він стас перед діжею, шоб йому в новій хаті не бракувало хліба. Крім того, вони обсипають збіжжям усю хату на щастя, на багаитво (Труди Этнографнч. Огд. Обш любнтелей естествози ., атнропологіи и »тнографін, т. IV. ст. 26). ,

,t7 Ми скажемо далі про звичай обсипати молодих збіжжям та овочами. Про стосунок цього свята до свята Діоніса див. P. Decharme. Mythologie de la Grece antique, P 1879, p. 419.

1 ... 152 153 154 155 156 157 158 159 160 ... 200
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)