Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочая компьютерная литература » ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє

Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:

Книжка американського експерта з новітніх технологій про природу справжніх інновацій і те, як вони вплинуть на наше майбутнє. ТЕМАТИКА Технології. ПРО КНИЖКУ Звичне життя змінюється на наших очах. Uber залишив служби таксі без роботи, а згодом навіть водіїв планує замінити самокерованими авто. Airbnb, не маючи жодного власного готелю, пропонує клієнтам більше житла, ніж найбільші компанії світу. Ми інтуїтивно відчуваємо, що майбутнє буде зовсім іншим. Та хто знає, яким саме. Із новин виникає враження, що його визначатимуть компанії, котрим повірять інвестори. Але це не так, стверджує Тім О’Райлі, якого називають Оракулом Кремнієвої долини. Автор пропонує поглянути на світ іноваторів, проривних технологічних ідей, а також зрозуміти, куди сучасні технології приведуть нас, що ми відчуватимемо — подив, сум чи збентеження, та найголовніше яка наша роль у цьому новому світі.
1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ... 191
Перейти на страницу:

Не всім подобалося. «Звучить, як “open sores”[5]», — зазначив один з учасників зустрічі. Та всі були згодні, що назріла серйозна проблема з терміном «вільне програмне забезпечення» і що запровадження широко вживаної альтернативи буде важливим кроком уперед. Отож ми проголосували. Open Source переміг із суттєвою перевагою над «джерелом-забезпеченням», і всі прийняли новий термін.

Це була важлива подія. Увечері я провів прес-конференцію, де зібралися журналісти з New York Times, Wall Street Journal, Mercury News (на той час — щоденна газета Кремнієвої долини з головним офісом у місті Сан-Хосе), Fortune, Forbes та багатьох інших видань США. Завдяки тому, що я налагодив зв’язки з багатьма журналістами, коли на початку 1990-х років просував комерціалізацію інтернету, вони прийшли на прес-конференцію, хоч і не знали, якої новини очікувати.

Я посадив учасників саміту перед журналістами і розповів приблизно таку історію:

Термін «вільне програмне забезпечення» в більшості асоціюється з рухом протесту, учасники якого вороже налаштовані проти комерційного використання програм. Щоб ви знали: усі великі компанії — зокрема й ті, в яких ви працюєте, — щодня використовують «вільне програмне забезпечення». Якщо ваша компанія має доменне ім’я в інтернеті (скажімо, nytimes.com, wsj.com чи fortune.com), то воно адмініструється тільки завдяки BIND — програмі, яку написав ось цей чоловік, Пол Віксі. Швидше за все ви користуєтеся сервером Apache, створеним командою на чолі з оцим чоловіком, Браяном Белендорфом. Для підтримки цього веб-сервера треба застосовувати такі мови програмування, як Perl і Python, а їх написали присутні тут Ларрі Волл і Ґвідо ван Россум. Якщо ви надсилаєте емейл, лист доходить до адресата за допомогою Sendmail — програми, яку написав Ерік Оллман. А як почнемо говорити про Linux, то взагалі вийде безкінечна історія. Про Linux знають усі, а його автором є ось цей чоловік — Лінус Торвальдс.

І от яка дивовижа: усі ці хлопці лідирують на ринку інтернет-програм. Вони обійшлися без грошей венчурних капіталістів, без підтримки великих корпорацій. Вони розраховували тільки на своє круте ПЗ і роздавали його всім, хто хоче ним користуватися чи вдосконалювати його.

У зв’язку з негативними конотаціями терміна «вільне програмне забезпечення», ми сьогодні зустрілися, поговорили й вирішили перейти на новий — Open Source.

Протягом наступних кількох тижнів я давав багато інтерв’ю, пояснюючи, що всі найважливіші складові інтернет-інфраструктури — Open Source. Досі пам’ятаю, як люди на це реагували: дивувалися й не вірили. За кілька тижнів поняття усталилося і виникла нова мапа. Згодом ніхто й не пам’ятав, що зустріч називалася «Самітом вільного ПЗ». Відтоді її називали «Самітом Open Source».

Ключовий висновок про те, як спрямувати погляд у майбутнє: зібрати разом людей, що живуть у ньому. Письменнику-фантасту Вільямові Ґібсону належить крилатий вислів: «Майбутнє вже настало, але ще не всюди»33. Перші розробники Linux та інтернету теж жили в майбутньому, яке підступало до решти світу. Організувавши зустріч, ми зробили перший крок і накреслили нову мапу.

Мапа чи шлях?

Ви маєте розпізнавати, коли дивитеся на мапу, а коли — стоїте на шляху. Порівнюйте шлях і мапу, звертаючи увагу на те, чого бракує на мапі. Саме так я завважив, що поняття «вільного програмного забезпечення Річарда Столлмана й Еріка Реймонда не включало найефективнішого вільного ПЗ — того, на якому побудований інтернет.

Ваша мапа слугує допоміжним інструментом, а не замінює шлях. Знаючи, що попереду поворот, ви будете готові повертати. Якщо там, де ви очікували, повороту немає, мабуть, ви на хибному шляху.

Особисто я вчився не збиватися на манівці ще з 1969 року, коли був 15-річним юнаком. Мій 17-річний брат Шон познайомив мене з людиною, яка суттєво вплинула на моє інтелектуальне становлення. Це був Джордж Саймон. Джордж був керівником загону скаутів-дослідників — бойскаутської групи для підлітків. Усього лиш керівником загону, і все ж далеко не тільки ним... Загін, до якого вступив Шон, спеціалізувався на невербальному спілкуванні.

Пізніше Джордж проводив майстер-класи в Esalen Institute — центрі, що в 1970-х роках важив для руху за розвиток людського потенціалу не менше, ніж нині Googleplex чи Infinite Loop від Apple для Кремнієвої долини. Разом із Джорджем я навчав людей в Esalen, хоч тоді щойно закінчив школу. Його погляди сформували моє мислення на все життя.

вернуться

5

Англ.: відкриті рани. — Прим. пер.

1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ... 191
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)