ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє

Чільною темою зустрічі було «вільне програмне забезпечення». У руху Річарда Столлмана за вільне ПЗ з’явилося багато ворогів. Вони виступали проти того, щоб розробники роздавали всі вихідні коди задарма, й не погоджувалися, що робити інакше — аморально. Ба більше, для багатьох людей термін «вільне ПЗ» свідчив про те, що девелопери взагалі проти комерційного використання. На нашому саміті Лінус Торвальдс зазначив: «Я й не знав, що за словом “вільний” стоїть два латинських поняття: “liber” (свобідний) і “gratis” (безкоштовний)».

Лінус був не єдиним, хто інакше розумів слово «вільний». На окремій зустрічі Кірк Маккусик — керівник проекту Berkeley Unix — сказав мені: «Річард Столлман часто повторює, що авторське право — зло, тому нам потрібен новий термін “авторське ліво”. Ми в Берклі оперуємо поняттям “копі-райту” — відправляємо людей у Copy Central (місцевий копірувальний центр) і загадуємо робити копії». Проект Berkeley Unix розробляв ключові фічі й службові програми Unix, що лягли в основу Linux. Саме Berkeley Unix познайомив мене 1983 року з цією операційною системою. Проект здійснювався в межах давньої академічної традиції обміну знаннями. Вихідний код роздавали, щоб люди просували розробки, зокрема з комерційною метою. Єдина вимога — посилання на джерело.

Боб Шейфлер, директор проекту Массачусетського технологічного інституту (MIT) із розробки X Window System, практикував такий самий підхід. X Window System була запроваджена 1984 року. Коли я натрапив на неї 1987-го, вона ставала стандартною віконною системою для Unix і Linux, на яку переходили майже всі розробники. Моє видавництво підготувало серію посібників із програмування на X, де ми взяли за основу специфікації MIT. Ми переписували, розширювали їх і передали права користування компаніям, які продавали нові системи на базі Unix та X. Боб підтримував мене: «Саме цього ми й прагнемо. Ми створюємо фундамент і хочемо, щоб люди на ньому будували».