Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
У місцях позбавлення волі така класифікація зумовлена: а) необхідністю диференційованого підходу до проведення заходів виховного впливу на підставі індивідуальних програм соціально-психологічної роботи із засудженими; б) зниженням негативного впливу на особистість умов позбавлення волі; в) мінімізацією шкідливого взаємовпливу міжгрупових і міжособистісних конфліктів. Згідно зі ст. 67 Мінімальних стандартних правил поводження з ув’язненими, класифікація засуджених має на меті: а) відокремлення ув’язнених від злочинців, які через своє кримінальне минуле та негативні особистісні риси характеру можуть негативно впливати на них; б) розподіл ув’язнених на категорії, які полегшують роботу з ними для повернення до життя у суспільстві.
3. Розрізняють класифікацію засуджених до позбавлення волі первинну і вторинну, які є двома самостійними видами, випливають один з одного в процесі виконання покарання, однак мають різні цілі, і первинна класифікація детермінує вторинну. Наявність саме двох видів (етапів) класифікації засуджених до позбавлення волі зумовлює щонайменше двох суб’єктів, які її здійснюють.
Первинна класифікація засуджених провадиться Державним департаментом України з питань виконання покарань (регіональними комісіями) для створення оптимальних умов в реалізації кари та індивідуального попередження шляхом визначення колонії певного рівня безпеки.
Вторинна — безпосередньо адміністрацією виправних установ при розміщенні засуджених у тій чи іншій дільниці, формуванні відділень соціально-психологічної служби. Вторинна класифікація проводиться під час перебування засудженого у відділенні карантину, діагностики та розподілу. Вивчення його особистості перед направленням до відділення соціально-психологічної служби дозволяє не тільки прогнозувати варіанти очікуваної поведінки в подальшому, а й обирати оптимальні засоби контролю з боку персоналу установи для забезпечення належного рівня безпеки, координувати спільні зусилля співробітників різних служб установи для більш ефективного виховного впливу, враховуючи такі критерії:
а) кримінально-правові — характер скоєного злочину, криміногенна зараженість особистості, тобто глибина і стійкість її антисуспільної спрямованості. Залежно від цього виокремлюють групи осіб, засуджених за корисливі, некорисливі, корисливо-насильницькі, агресивні (насильницькі), неагресивні та економічні злочини;
б) соціально-демографічні — вік, рівень освіти, соціальне положення, рід занять до засудження, громадянство тощо;
в) особистісні (психолого-педагогічні) — рівень суспільної небезпеки, сформованість правосвідомості, рівень моральної занедбаності, ставлення до умов відбування покарання, наявність або відсутність лідерських якостей;
г) медичні — працездатність, інвалідність, вагітність жінок, наявність хронічних захворювань тощо.
Нова класифікація як засуджених до позбавлення волі, так і установ виконання покарань, була введена на виконання Спільної програми комісії європейського співтовариства і Ради Європи у галузі реформи правової системи, місцевого самоврядування та правоохоронної системи України, з метою приведення кримінально-виконавчої системи України у більшу відповідність до західноєвропейських стандартів та Європейських тюремних правил.
4. Розподіл та направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі, із СІЗО до установ виконання покарань здійснюється Регіональними комісіями та Апеляційною комісію Департаменту України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі — Апеляційна комісія), що утворюється в ДДУПВП.
5. Регіональна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями, рішеннями, вказівками, роз’ясненнями та методичними рекомендаціями ДДУПВП.
Відповідно до покладених на неї завдань Регіональна комісія:
— здійснює у межах своєї компетенції визначення рівня безпеки виправної колонії, розподіл, направлення та переведення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі до установ виконання покарання;
— залучає спеціалістів установ і органів кримінально-виконавчої системи та інших відомств до розгляду і вирішення питань, що належать до її компетенції;
— проводить в установах і органах кримінально-виконавчої системи соціальні дослідження, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції стосовно вдосконалення законодавства і нормативно-правових актів;