Чоловіки, що ненавидять жінок
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millennium #1
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5354-1
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Маньяки
Электронная книга - «Чоловіки, що ненавидять жінок». Краткое содержание книги:
Сорок років загадка зникнення юної родички не дає спокою промисловому магнату, й він здійснює останню у своєму житті спробу — доручає розшук зниклої журналісту Мікаелю Блумквісту. Той береться за безнадійну справу скоріше для того, щоб відволіктися від власних неприємностей, але невдовзі розуміє: за фасадом ідилічно мирного містечка криється справжнє пекло — протягом десятиліть хтось катує та вбиває жінок. До Блумквіста приєднується Лісбет Саландер — геніальна (чи божевільна?) дівчина-хакер, чиє минуле також сповнене гірких таємниць.
З цієї причини Лісбет на нього вже трохи злилася.
Коли вони з’їли по бутерброду на ніч і зібралися йти спати, він раптом запитав її, чи гарний вона хакер. На власний подив, вона йому відповіла, навіть не подумавши:
— Мабуть, кращий у Швеції. Можливо, є ще двоє чи троє людей мого рівня.
У своїй правоті вона нітрохи не сумнівалася. Колись Чума був кращим за неї, але вона давно його обійшла.
В той же час вимовляти ці слова вголос було дивно, раніше їй цього робити не доводилося. Та власне, і ні з ким було вести подібні розмови, і їй раптом стало приємно, що він, схоже, захоплений її можливостями. Але потім він усе зіпсував, спитавши, як вона всього цього навчилася.
Вона не знала, що відповідати.
«Я завжди це вміла», — могла б вона сказати.
Та замість відповіді вона просто пішла й лягла спати, навіть не побажавши йому на добраніч.
Мікаель ніяк не відреагував на її раптовий відхід, мабуть, аби ще більше її розсердити. Вона лежала, прислухаючись до того, як він ходить по кухні, прибирає і миє посуд. Він завжди лягав пізніше за неї, але зараз вочевидь теж збирався спати. Вона почула, як він пройшов у ванну, а потім подався до себе в спальню і зачинив двері. Через деякий час до неї донеслося скрипіння його ліжка, що стояло за півметра від неї, за стіною.
За тиждень, який вона прожила в нього, він жодного разу не спробував з нею фліртувати. Він з нею працював, цікавився її думкою, поправляв її, коли вона помилялася, визнавав її правоту, коли вона йому вичитувала. Чорт забирай, він ставився до неї як до людини.
Лісбет раптом усвідомила, що їй подобається товариство Мікаеля Блумквіста і що, мабуть, вона йому навіть довіряє. Раніш вона нікому не довіряла, хіба що Хольгерові Пальмґрену. Щоправда, зовсім з іншої причини: Пальмґрен був передбачуваним добрим дядьком.
Лісбет раптом схопилася, підійшла до вікна і розгублено втупилася в темряву. Найважчим для неї завжди було вперше показатися голою іншій людині. Вона не сумнівалася в тому, що її худорляве тіло справляє неприємне враження. Груди — плоскі, про стегна й говорити не доводиться. На її погляд, пропонувати їй було особливо нічого. А проте вона залишалася звичайнісінькою жінкою, з тим же статевим потягом і бажанням, що і в інших. Вона простояла, роздумуючи, майже двадцять хвилин, а потім наважилася.
Мікаель улігся і розгорнув роман Сари Барецьки, аж раптом почув, як рипнули відчинені двері, і зустрівся поглядом з Лісбет Саландер, загорнутою в простирадло. Якийсь час вона мовчки стояла в дверях, мовби про щось роздумуючи.
— Щось трапилося? — запитав Мікаель.
Вона похитала головою.
— Що тобі треба?
Вона підійшла до нього, взяла книжку і поклала на нічний столик. Потім нахилилася і поцілувала його в губи. Ясніше виявити свої наміри було просто неможливо. Вона швидко забралася до нього на ліжко, всілася й подивилась на нього вивчаючим поглядом. Потім опустила руку на простирадло в нього на животі. Позаяк ніякого протесту з його боку не надійшло, вона нахилилася і вкусила його за сосок.
Мікаель геть розгубився. Через кілька секунд він схопив її за плечі і відсунув настільки, щоб бачити лице. Її дії вочевидь не залишили його байдужим.
— Лісбет… я не певний, що це гарна ідея. Адже нам доведеться разом працювати.
— Я хочу, щоб ти мене трахнув. Від цього в мене не виникне жодних проблем у роботі з тобою, але мені буде з тобою неймовірно важко, якщо ти мене звідси виставиш.
— Але ж ми ледь знаємо одне одного.
Вона раптом усміхнулася, коротко, немов кашлянула:
— Коли я збирала про тебе інформацію, то переконалася, що раніше це тобі не заважало. Навпаки, ти з тих, хто не пропускає жодної спідниці. У чому ж річ? Я для тебе недостатньо сексуальна?
Мікаель помотав головою, намагаючись підібрати які-небудь переконливі докази. Не діждавшись відповіді, вона стягла з нього простирадло і всілась на нього верхи.
— У мене немає презервативів, — сказав Мікаель.
— Начхати.
Коли Мікаель прокинувся, Лісбет уже встала. Він почув, як вона порається з кавником на кухні. На годиннику було близько сьомої. Позаяк поспати йому вдалося всього дві години, він ще трохи полежав із заплющеними очима.