Спостерігаючи за англійцями
- Автор: Фокс Кейт
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-562-9
- Переводчик: Марта Госовська
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Спостерігаючи за англійцями». Краткое содержание книги:
Відома дослідниця Кейт Фокс створила дивовижно точний і напрочуд дотепний портрет англійського суспільства. Вона дослідила англійський національний характер під антропологічним мікроскопом і показала читачам дивну та чарівну культуру, що керується цілими кодексами негласних норм та поведінкових кодів. Правила розмов про погоду чи секс, споживання їжі чи флірт, чим відрізняється «іронічний садовий гном» від звичайного, закони облаштування оселі, видимі та невидимі класові індикатори, особливості славнозвісного англійського гумору — усе це та багато іншого про звички англійців, їхні примхи, виверти та дивацтва у ґрунтовній та веселій книжці Кейт Фокс.
Англійців неможливо зрозуміти, поки не переймешся цим дивовижним світоглядом і не усвідомиш його роль. Спробуйте повторювати мантри песимізму кожного дня приблизно з двадцять років, і ви зрозумієте, про що я. Повторюйте приречено веселим голосом, додаючи про себе такі фрази, як «нема чого переживати», «не зважай» та «спробую розгребтись», і ви вже на крок ближче до повного занглійщення. Навчіться кожну проблему — від підгорілого тосту до Третьої світової війни — зустрічати нашим улюбленим «от так завжди!» і при цьому наловчіться говорити тоном роздратованого, стражденного і самозадоволеного всезнайки. Навчитеся — і аж тоді вас можна буде із впевненістю назвати справжнім англійцем чи англійкою!
Кулінарні класові коди
На наших продуктах ви знайдете етикетку не лише із переліком інгредієнтів та кількістю калорій, а ще й ярличок з інформацією про класову приналежність. (Увага: можуть міститися незначні домішки низів середнього класу. Увага: цей продукт може асоціюватися із petit-bourgeois, і його не годиться подавати на вечерю верхівці середнього класу.) Ваш соціальний статус визначає те, що ви їсте, а також коли, де і як ви це їсте. Ба навіть як ви називаєте їжу і як про неї говорите!
Джіллі Купер, популярна авторка романів, яка набагато краще за будь-якого соціолога знається на класовій системі англійців, навела як приклад слова одного крамаря: «Якщо жінка замовляє корейку, то я звертаюся до неї “пані”, якщо ж вона хоче грудинку, то я її кличу «дорогенька». У наш час, щоб відрізнити «пань» від «дорогеньких», треба брати до уваги не лише ці два шматки свинини, а ще й інші знаки класової семіотики: екстрапісна чи органічна, lardons чи prosciutto, speck чи хамон Серрано — це вподобання «пань», а особливо освічених із верхів середнього класу; беконова стружка, шкварки і чіпси зі смаком бекону — це однозначно їжа для «дорогеньких», «пані» такого не їдять.
Всі англійці, незалежно від класу, люблять сендвічі з беконом (робочий клас на півночі країни називає їх «канапка зі шпондером» [ «bacon butties»]). Однак деякі чванливі представники низів та середини середнього класу вдають, що їм такого простацтва не зрозуміти — в них смаки значно вишуканіші та витонченіші. А деякі отетерілі адепти здорового способу життя з верхів середнього класу ще й здіймають осудливий галас, мовляв, там жир, сіль, холестерин і захворювання серця!
Ось ще перелік продуктів з невидимим класовим ярликом:
• коктейль із креветок (з самими креветками все гаразд, але рожеве місиво із назвою «коктейль» — це сам низ середнього класу. Навіть якщо ви його назвете «соус Мері-Роуз», він, як несподівано, з цього дива «крутішим» не стане);
• яйця та смажена картопля (окремо вони є класово нейтральними, але разом — це робочий клас);
• салат-паста (з пастою per se все гаразд, але подавати її холодною і з майонезом — це «по-простацьки»);
• салат з рисом (як не крути і як не верти — нижчий клас, особливо якщо до складу входить кукурудза);
• консервовані фрукти (якщо в сиропі — то це робочий клас, якщо ж у своєму соці — то це ще низи середнього класу);
• покраяні варені яйця та / або покраяні помідори у зеленому салаті (цілі помідори-чері — це якраз окей, однак особливо зациклені на класовій диференціації особи порадили б не змішувати помідори, яйця та зелений салат);
• рибні консерви (як інгредієнт страви, наприклад, рибного пирога, — цілком нормально, а от як окрему самостійну страву його їдять лише в самих низах робочого класу);
• канапка зі смаженою картоплею (їдять таке переважно на півночі; назвіть її хоч сендвічем з картоплею — це нічого не змінить; вже нижче на класовій кулінарній драбині нічого нема).
Впевнена соціальна верхівка (і ще вершки середнього класу), маючи правильну вимову та інші ознаки соціальної вищості, може безкарно зізнатися, що любить щось, а то й усе, зі списку — їх матимуть за чарівливих ексцентриків. Тим, хто ретельніше дбає про відповідність класовій ієрархії, слід стерегтись непорозумінь і обирати чарівливу ексцентричність аж з самого низу кулінарної драбини (наприклад, канапку з бульбою), а не смаколик, що знаходиться на небезпечній відстані одного-двох класових щаблів (наприклад, консервовані фрукти у власному соці).