Норвезькі народні казки
- Автор:
- Язык: украинский
- Год: Веселка
- Переводчик: Ольга Дмитриевна Сенюк
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Норвезькі народні казки». Краткое содержание книги:
Пер хотів зайти до хижі, але біля дверей наштовхнувся на щось грубе, холодне й слизьке. «Наче не стіна, бо ворушиться», — подумав він і запитав:
— Хто це?
— Я, Кривий, — почулося у відповідь.
Пер нічого не втямив з тих слів, але обминув те місце і з другого боку підійшов до хижі. Та коли він опинився біля стіни, то знов наштовхнувся на щось грубе, холодне й слизьке.
— А це хто?
— Кривий, — почулось у відповідь.
— Ет, чи ти там кривий, чи рівний, а дай мені дорогу! — сердито крикнув Пер.
Тепер він збагнув, чому не міг обминути Кривого: той обкрутився навколо стін.
У темряві щось ледь ворухнулося, і Пер зайшов до хижі.
Всередині було так само темно, як надворі. Пер навпомацки пошукав, де б покласти рушницю й торбу. І несподівано наштовхнувся на щось грубе, холодне й слизьке.
— Хто тут? — крикнув він.
— Та я ж, Кривий, — була відповідь.
Хоч у який бік потикався Пер, а все натрапляв на Кривого.
«Не дуже затишно буде тут ночувати, — подумав він, — якщо цей Кривий розлігся і надворі, і в хижі. Та я зараз провчу його».
Пер узяв рушницю, вийшов надвір, намацав у темряві голову Кривого й запитав.
— А хто ж ти такий?
— Я володар цієї гори, — відповів той.
«Отже, це троль», — подумав Пер. Він визначив, звідки йде голос, добре прицілився й тричі вистрілив.
— Вистріли ще раз! — гукнув Кривий.
Пер не послухався троля, бо знав, що якби вистрілив учетверте, куля повернулася б і вбила його самого.
Потім він із собаками відтягли троля вбік, щоб можна було зайти до хижі.
А в горах з усіх вершин зареготало, закричало:
— Пер Гюнт тягне добре, а собаки ще краще!
Уранці Пер подався вистежувати дичину. Тільки-но він вийшов на стежку, аж гульк — назустріч йому огрядна дівчина жене гурт овець. Та коли Пер підійшов ближче, дівчина раптом зникла, а вівці обернулися на зграю ведмедів.
«Я зроду не бачив, щоб ведмеді ходили зграями», — подумав Пер. Зненацька на очах у нього всі ведмеді щезли й залишився тільки один. А всередині гори закричало, загуло:
— Постережи барана! Пер Гюнт іде, вогненну палицю несе!
А інший голос відповів:
— Хай Пер краще себе постереже, адже він сьогодні не вмивався!
Пер Гюнт швиденько сполоснув руки водою з баклаги, щоб на нього не могли подіяти тролівські чари, й застрілив ведмедя. А всередині гори зареготало, закричало:
— От і не встеріг! От і не встеріг!
А інший голос відповів:
— Звідки мені було знати, що в нього є баклага з водою!
Пер оббілував ведмедя, пригорнув м’ясо камінням, шкуру й голову взяв із собою і рушив назад до хижі.
Дорогою він побачив песця.
— Глянь на моє ягня, яке воно сите! — озвалося всередині гори.
— Глянь на Пера Гюнта, він знов підняв вогненну палицю! — озвалося в другій горі.
А Пер прицілився й вистрілив.
Він оббілував песця, м’ясо пригорнув камінням, а шкуру й голову також узяв із собою. Коли він добрався до хижі, то повісив свою здобич перед дверима, а сам розпалив вогнище й заходився готувати юшку. Та з вогнища повалив такий густий дим, що виїдав очі. Тому Пер відчинив віконце. Тієї ж миті троль засунув туди свого носа, а ніс у нього був такий довгий, що досягав майже до вогнища.
— Глянь, який у мене ніс! — гукнув троль.
— А ти покуштуй, яка в мене юшка! — відповів Пер і вихлюпнув тролеві на ніс окріп з казанка.
Троль верескнув з болю і відскочив назад, а навколо в горах зареготало, закричало:
— Обшпарена пика! Обшпарена пика!
Хвилину чи дві було тихо, а потім крізь комин линула вода, погасила вогнище, і Пера оточила темрява. А з усіх кутків моторошно зареготало, закричало:
— Тепер Перові так само скрутно, як трьом чередницям!
Пер згадав, що на сусідньому пасовищі залишилося ще три дівчини. Він узяв собак і подався до тієї хижі, де вони сиділи. Дорогою йому трапилася зграя вовків — одних він постріляв з рушниці, а других так побив.
Біля хижі чередниць зібралося аж четверо тролів: Вітер Буйносвист, Шпиль Крутоверх, Потік Шумовод і Вогонь Жаропал. Вітер Буйносвист стояв перед дверима на чатах, а решта троє лякали в хижі дівчат. Пер вистрілив навмання, і, хоч не влучив, Вітер Буйносвист знявся й полетів геть. У хижі верещали перелякані дівчата, і Пер швидше відчинив двері. Побачили тролі Пера Гюнта й почали нацьковувати на нього Вогня Жаропала. Та Перові собаки також не пасли задніх. Вони накинулися на Потока Шумовода, той з ляку відсахнувся, впав на Вогня Жаропала й погасив його запал, тільки пара засичала.