Сікстен
- Автор: Старк Ульф
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-657-2
- Переводчик: Галина Николаевна Кирпа
- Жанр: Детская проза
Электронная книга - «Сікстен». Краткое содержание книги:
У хлопчика є кращий друг Юнте, у якого в голові постійно виникають чудові ідеї, які вони вирішують застосувати на практиці. І ось одна з таких ідей отримує несподіваний поворот, намагаючись відвернути татову увагу від Сікстена на щось інше, хлопці починають шукати татові подружку. Але завдання ускладнює те, що тато хлопчика після розлучення, здається, зовсім охолов до жінок, тому їм доведеться сильно постаратися, щоб здійснити свою затію.
Він не бачить Бобо, Арне та Мікаеля Бурфоша, які їдуть на пагорб. Аж поки вони мало не стикаються лобами.
— Ну й чортяка, — зітхає Бобо.
— Ага, — додає Арне. — Та й велосипед уже не дівчачий.
Сікстен та Юнте зі свистом пролітають мимо. І невдовзі опиняються біля синьої скриньки, де Сікстен опускає листа.
— Тепер він піде далі, — каже Юнте.
— Так, лишається тільки чекати відповіді, — каже Сікстен.
ЛИСТ IЗ КАРЛСКРУНИ
Сікстен сидить біля вікна й дивиться на паркувальний майданчик.
Останній тиждень він так сидить щодня в передобідній час.
Він бачить тітку, що несе сумку з продуктами. А ще — чоловіка в кепці, що вигулює свого собаку.
І більше нічого не бачить.
Але за чверть одинадцята з’являється він. Обминає автомобілі на своєму жовтому велосипеді, а спереду в нього висить велика коричнева сумка.
Тоді Сікстен увесь напоготові.
Він чує, як розщіпається сумка. І кроки, що наближаються. Тоді Сікстен тихенько відчиняє двері. Бо в своїй кімнаті солодко спить тато. А на сходах стоїть листоноша і хитає головою.
— Sorry[3], малий, — каже він. — Сьогодні теж нічого. Лише твоєму татові.
Сікстен бере листа й зачиняє двері. Він відразу ж здогадується, що це за лист. Літери на конверті мовби танцюють. А якщо його понюхати, то можна відчути запах парфумів.
— Хто то був? — гукає тато зі спальні.
— Принесли пошту, — відповідає Сікстен.
Але тато вже виходить. Натягнувши на себе свій старенький боксерський халат, він протирає очі, тож не бачить, що Сікстен засовує під футболку.
— Щось цікаве? — питає він.
— Атож, — відповідає Сікстен і махає рекламною газетою. — Цього тижня акція на бройлерних курчат!
— Чудово, — каже тато.
— Ага, — згоджується Сікстен. — Але зараз мені треба збігати в одне місце.
Розкрити конверт він хоче разом із Юнте. Тож їде до нього додому на велосипеді. Конверт лежить біля грудей, і від цього його серце б’ється швидше.
— Чорт забирай, — каже Юнте, коли Сікстен заходить до його кімнати. — Вона все-таки відповіла!
Він протирає окуляри й оглядає конверт.
— Який гарний почерк, — каже він. — Ну що, може, відкриємо?
Хоч відкривають вони не відразу. Спершу випивають по склянці соку. Потім Сікстен іде в туалет.
І аж тоді вони відкривають конверт. Ось що там написано:
Любий Бенні!
Дякую за лист. Я дуже йому зраділа. Не шлю тобі ніякої фотографії. Але ми справді можемо зустрітися. Цікаво було б проїхатися в твоєму нічному автобусі. Щиро дякую тобі за квиток. Добре було б найближчим часом побачитися. Може, зателефонуй мені? І ми домовимося про зустріч. Я живу в Карлскруні.