Сікстен
- Автор: Старк Ульф
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-657-2
- Переводчик: Галина Николаевна Кирпа
- Жанр: Детская проза
Электронная книга - «Сікстен». Краткое содержание книги:
У хлопчика є кращий друг Юнте, у якого в голові постійно виникають чудові ідеї, які вони вирішують застосувати на практиці. І ось одна з таких ідей отримує несподіваний поворот, намагаючись відвернути татову увагу від Сікстена на щось інше, хлопці починають шукати татові подружку. Але завдання ускладнює те, що тато хлопчика після розлучення, здається, зовсім охолов до жінок, тому їм доведеться сильно постаратися, щоб здійснити свою затію.
Сікстен нахиляється до собаки й розстібає нашийник.
— Чий то собака? — кричить він. — Гляньте, він зірвався!
Побачивши, як утікає собака, хлопці миттю побігли за ним.
— Ось так, — каже Сікстен. — Спершу — жінки.
Емма вилазить на раму. Тоді — на дах.
— Звідси чудово видно, — каже вона.
— Ага, — погоджується Сікстен.
Та коли він зводить очі вгору, то бачить її трусики. А на них — свіжу зелену фарбу.
Потім вони сидять на даху, а внизу під ними стоять автомобілі. Емма сидить від Сікстена з одного боку. А з другого сидить Юнте. Вони дивляться фільм. І слухають музику, що долинає з транзистора Юнте.
Йде гарний фільм про кохання.
— Агов, Юнте, — озивається згодом Сікстен.
— Що? — питає Юнте.
— Я не думав тоді нічого того, що казав про твої вірші.
— Це добре, — каже Юнте.
— І ти маєш слушність. Ми спробуємо знайти ще одну жінку для тата. Але цього разу вирішувати буду я. Власне, я вже вирішив. Допоможеш мені написати листа?
Обличчя в Юнте аж сяє.
— Звичайно, — каже Юнте. — Завтра напишу. А тепер мовчи, бо зараз таке побачиш!
— Що побачиш? — питає Емма.
— Найдовший у світі кіношний поцілунок, — відповідає Юнте.
І вони дивляться. Поцілунок триває кілька хвилин.
Після фільму Сікстен завозить Емму аж до її дому.
— Спершу я думала, що ти звичайнісінький хлопець, — каже вона, коли вони стоять біля її воріт. — Просто трохи зухвалий. Але тепер я так не думаю.
— Ти теж не така, як усі, — каже він.
Тоді Емма цілує його в губи. То був, мабуть, найкоротший у світі поцілунок. А потім вона біжить до дверей.
— Сподіваюся, з твоїм татом усе буде гаразд! — кричить вона.
НЕ БАРИСЯ З ВIДПОВIДДЮ. ЦЕ ТЕРМIНОВО!
— Ось воно! — каже Сікстен.
Він виймає з кишені оголошення і дає його Юнте. І Юнте прихиляється до спинки свого стільця біля письмового столу й читає. Потім морщить лоба.
— Жінка як жінка, — каже він. — Що в ній особливого?
— Просто цього відразу не видно, — відповідає Сікстен. — А тато любить танцювати. Ану сідай за машинку!
І Юнте сідає за друкарську машинку. Але цього разу на лист іде більше часу. Він весь час жмакає аркуш за аркушем і кидає в кошик для сміття.
— Напиши, що це терміново, — каже Сікстен.
Юнте тільки пирхає.
— Мені ж треба її собі уявити, — каже він. — Я повинен знати, кому пишу.
Юнте дивиться на Мадонну на стіні. І врешті-решт його пальці починають бігати по клавішах. За хвильку-другу лист готовий. Він підносить аркуш паперу до світла й задоволено киває головою.
— Цього досить, — каже він.
— Читай, — каже Сікстен.
Юнте налаштовує мікрофон. Він крутить ручки на аудіосистемі, щоб голос був природно приглушений. А потім читає те, що написав.
Ось що:
Любі Танцівливі Ніжки!
Я дуже хочу з тобою зустрітися. Мені часом буває самотньо. Здається, я доволі веселий. І люблю танцювати. Мої ноги ніколи не втомлюються. Колись я був боксером. Тепер воджу автобус. Мені подобається водити автобус уночі. Тоді, коли над темними міськими вулицями сяє місяць. Тоді, коли зірки блищать, мов тисячі перлинок, а у вікнах самотніх людей горять свічки. Тоді мені жаль, що нема кому про всю цю красу розповісти. От якби ти могла поїздити зі мною! Я залюбки куплю тобі квиток. У мене є хороший хлопець, його звати Сікстен. Він також не проти тебе побачити. Не барися з відповіддю. Це терміново.
Твій