Чужинець на чужій землі
- Автор: Хайнлайн Роберт Энсон
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-0090-6
- Переводчик: Ганна Литвиненко
- Жанр: Социально-философская фантастика
Электронная книга - «Чужинець на чужій землі». Краткое содержание книги:
— «Марс», — повторив хлопчик, по-бойскаутськи віддав честь Буну, розвернувся і виконав стрімкий — десь у шістдесят футів — стрибок над головами натовпу. Джилл зрозуміла, чому коротка мантія виглядала такою об'ємною; вона приховувала портативний пристрій для стрибків.
— Треба бути обережним з тими значками, — зауважив Бун. — Ви б здивувалися, почувши, як багато грішників хотіли б прослизнути всередину і спробувати трохи Божої Радості, не змивши спершу з себе гріхів. Зараз, поки ми чекатимемо на третій значок, прогуляємося, оглядаючи цікаві місця. Радий, що ви приїхали раніше.
Вони протислися крізь натовп, зайшли до величезної будівлі, де опинилися в довгому високому коридорі. Бун зупинився.
— Я хочу, щоб ви звернули увагу на одну річ. Економіка присутня в усьому — навіть у праці Господа. Будь-який турист, який приходить сюди, незалежно від того, чи відвідує він служби Шукачів, чи ні — а ці служби тривають двадцять чотири години на добу, — мусить пройти саме цим шляхом. Що він тут бачить? Всі ці радісні можливості!
Бун вказав рукою на гральні автомати вздовж стіни у коридорі.
— Бар та закусочна — в кінці; він не зможе навіть випити води, не прийнявши цей виклик. І дозвольте сказати, що рідко який грішник може пройти до кінця, не втративши решту. Проте ми не беремо гроші просто так — ми даємо щось натомість. Ось погляньте...
Бун проштовхався до автомата і торкнувся плеча жінки, що грала; на шиї у неї висів вінок фостерітів.
Вона підняла очі—і її роздратування змінилося посмішкою.
— Звісно, Єпископе.
— Благословляю тебе. Тобі це врахують.
Бун підійшов до автомату і згодував йому четвертак: немає значення, чи окупиться це мирськими товарами, чи ні, адже грішники, котрі грають на цих автоматах, завжди отримують благословення з відповідним текстом — на пам'ять.
Автомат притих, а у віконечках в лінію вишикувалося: «БОГ — СПОСТЕРІГАЄ — ЗА — ТОБОЮ».
— У цьому випадку виграш — три до одного, — жваво сказав Бун і виловив нагороду зі слоту. — А ось — текст на пам'ять!
Він розгорнув добутий з отвору сувій і передав його Джилл.
— Тримайте, юна леді, — і подумайте над цим.
Перед тим як покласти сувій до сумочки, Джилл мимоволі прочитала його: «Живіт грішника наповнений нечистотами. Н. О., 22:17».
— Ви помітите, — продовжував Бун, — що сплата тут відбувається жетонами, а не монетами, а обмінник розташований в барі... І є безліч можливостей зробити пожертву на благодійність та інші добрі справи. Тож грішник, ймовірно, щось пожертвує — кожного разу з благословенням та супровідним текстом. Сукупний ефект величезний — справді величезний! Багато хто з наших найстаранніших і найбільш благочестивих прихожан починали саме у цій кімнаті.
— Не сумніваюся, — погодився Джубал.
— Особливо якщо вони зривали джекпот. Ви розумієте, кожна комбінація — це певне речення благословення. Всі — окрім джекпоту: це три Святих Ока. Скажу вам, що коли глянути на лінію, утворену з цих очей, вся манна небесна падає вниз, і це справді змушує їх замислитися. Інколи вони непритомніють. Ось, містере Сміт... — Бун запропонував Майку один із жетонів, якими щойно з ним розплатився автомат. — Скористайтесь ним.
Майк вагався. Джубал швидко взяв запропонований жетон — чорт, він не хотів, щоб хлопець впіймався на гачок однорукого бандита!
— Краще я спробую, сенаторе, — він кинув жетон у автомат.
Майк справді не мав наміру що-небудь робити. Він трохи розтягнув своє відчуття часу й обережно подумки промацав автомат, намагаючись зрозуміти, що він робить і чому вони зупинилися, щоб на нього подивитися. Майк був надто сором'язливий, щоб грати самому.
Проте, коли Джубал опустив жетон, Майк подивився на циліндри, що крутилися, і помітив на кожному окремі картинки, міркуючи над тим, що «джекпот» — це коли всі три ока стають у ряд. З того, що він знав, це слово мало лише три значення, — і жодне з них не здавалося йому прийнятним. Трішки усе це обміркувавши — і точно без наміру викликати будь-яке хвилювання, — він сповільнив, а потім зупинив кожне колесо так, щоб дивилося через віконечко саме око.
Задзвенів дзвоник. Хор заспівав осанну, автомат замиготів і почав видавати жетони — у приймальник та у чашу під ним, спеціально приготовану саме для такого випадку. Здавалося, Бун був у захваті.
— Що ж, благословенні будьте! Доку, сьогодні ваш день! Ось, я допоможу — звелю комусь забрати джекпот.
Він не став чекати на Джубала: підняв з купки один жетон і кинув його в автомат.