Пісня Сюзанни. Темна вежа VI
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Dark Tower #6
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-0791-5
- Переводчик: Олександр Красюк
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Пісня Сюзанни. Темна вежа VI». Краткое содержание книги:
Спершу надто приголомшена — ні засміятися, ні заплакати, вона може тільки слухати, заворожена.
ДЕВ'ЯТЬ
Коли вуличний музика розпочав четвертий куплет, до його голосу приєднався голос Сюзанни, спершу нерішуче, а тоді — дякувати його підбадьорливій усмішці — вона беззастережно повела верхню партію в двоголоссі.
ДЕСЯТЬ
Після цього куплету гітарист замовк і з радісним зачудуванням подивився на Сюзанну-Мію.
— А я гадав, що, окрім мене, ніхто не зна цього куплету, — промовив він. — Цей куплет співали «їздці свободи».[136]
— Ні, — тихо заперечила Сюзанна. — Не вони. Куплет про голу юшку співали волонтери виборчої реєстрації. Ті, що приїхали до Оксфорда влітку шістдесят четвертого, коли було вбито отих трьох хлопців.
— Швернер і Гудмен, — назвав він. — Не пам’ятаю імені того…
— Джеймс Чейні, — тихо промовила вона. — У нього було таке гарне волосся.
— Ти так про нього говориш, ніби ти його знала, — здивувався він. — Але ж тобі самій років… так, десь тридцять?
Сюзанна розуміла, що виглядає набагато старшою за тридцятирічну, особливо сьогодні, але, звісно ж, у кейсі цього хлопця тепер лежало на п’ятдесят доларів більше, ніж усього лиш одну пісню тому, і це вплинуло на його зір.
— Моя матір провела літо шістдесят четвертого в окрузі Нешоба, — сказала Сюзанна, і ці два випадково промовлені слова — моя матір — вразили її тюремницю з такою силою, якої вона й сподіватися не могла. Ці слова навстіж розчахнули серце Мії.
— Крута мамця! — посміхнувся юнак. Та усмішка його швидко зів’яла. Він виловив з кейса п’ятдесятку і простягнув банкноту їй. — Заберіть назад, мем, мені було приємно заспівати з вами.
— Ніяк не можу, — усміхнулася Сюзанна у відповідь. — Пам’ятай про ту боротьбу, цього мені буде достатньо. І пам’ятай Джиммі, Енді й Майкла, якщо твоя ласка. Повір, мені цього якраз вистачить.
— Будь ласка, — не вгавав хлопець. Він знову посміхався, але посмішка в нього тепер була якась тривожна, ніби в когось із тих юнаків у Країні Колись, що співають місячної ночі на захаращених мотлохом задвірках між диктовими конурками мотелю «Блакитний Місяць» і подвійним блиском холодного місячного сяйва на залізничних рейках; у своїй красі й безтурботному цвітінні юності він міг бути будь-ким із них, і як же в оцю мить його любила Мія. Навіть її малюк здавався чимось другорядним на фоні цього сяйва. Вона розуміла, що в багатьох сенсах це сяйво фальшиве, породжене спогадами її хазяйки, й водночас вона мала підозру, що в якомусь сенсі воно таки реальне. Натомість вона знала точно: тільки така істота, як вона сама, що була безсмертною і відмовилася від безсмертя, могла оцінити цю щиросерду відчайдушність у протистоянні силам Дискордії. Весь той ризик для крихкої краси, коли свою віру вона ставить поперед особистої безпеки.
— Подаруй йому радість, візьми назад гроші, — сказала вона Сюзанні, але не вийшла наперед, не змусила Сюзанну зробити сказане. Хай сама вирішує.
Сюзанна не встигла відповісти, бо в Доґані ввімкнувся сигнал тривоги, затопивши їхній спільний розум галасом і червоними спалахами.
Сюзанна обернулася в тому напрямку, але Мія, мов пазурами, вчепилася їй у плече:
— Що там таке? Що трапилося?
— Відпусти!
Сюзанна вивернулася з затиску. І, переш ніж Мія встигла вхопити її знову, зникла.
ОДИНАДЦЯТЬ
Доґан Сюзанни панічно пульсував, спалахуючи червоними вогнями. З динаміків під стелею забивав їй у голову свої цвяхи ревун. Всі телеекрани, окрім двох (один з них все ще показував музикант на розі Лекс і Шістдесятої, другий — спляче немовля), були темні. Під ногами Сюзанни гуділа, плюючись догори хмарками пилу, поорана тріщинами підлога. Одна з панелей керування не подавала ознак життя, з іншої виривалися пломені вогню.
Кепські справи.
Ніби на підтвердження її діагнозу, Доґан знову почав віщати своїм схожим на Блейнів голосом.
УВАГА! — волав він. — СИСТЕМА ПЕРЕОБТЯЖЕНА! ЯКЩО НЕ ЗМЕНШИТИ ПОТУЖНІСТЬ В АЛЬФА-СЕКТОРІ, ПОВНЕ ВИМКНЕННЯ СИСТЕМИ СТАНЕТЬСЯ ЧЕРЕЗ 4 °CЕКУНД!
Зі своїх попередніх візитів у Доґан Сюзанна не пригадувала ніякого альфа-сектору, проте не здивувалася, побачивши тепер табло з таким написом. Раптом одна з панелей поряд з нею вибухнула феєрверком помаранчевих іскор, заодно підпаливши сидіння крісла. Ще декілька верхніх панелей упали, потягнувши за собою жмуття дротів.
136
«Їздці свободи» («Фрідом райдерз») — рух за рівні громадянські права, що розпочався 1960 p.; активісти їздили по Півдню CШA, перевіряючи на собі (часто з сумними наслідками), як виконується свіже рішення Верховного суду про заборону расової сегрегації на автобусних маршрутах, які перетинають кордони штатів.