Золотий маг. Книга 1. Зерно

— Сідай відпочинь. Хочеш, можеш перекусити. Он стоїть цілий кошик фруктів, — запропонувала Магістр.

— Спасибі. Треба буде до вас якось зайти, щоб познайомитися з рослинами ближче. А то я приїхав здалеку і зовсім не розбираюся в тутешніх фруктах, овочах, рослинах та деревах, — сказав Нік і почав перебирати фрукти з кошика. Він шукав хоч якісь схожі на земні.

— У тебе будуть заняття з мого предмета. Через те, що схильності до нього у тебе немає, я розповім тобі про все, що тобі буде цікаво. Ти не соромся. Можеш взяти будь-який. Вони всі їстівні та смачні. Тим більше що на обід ти вже не встигаєш.

— Ой, невже ми так багато часу витратили? Я й не помітив. А обід не шкода, і так я почав товстіти тут. Одна їжа та сидіння за партою. Так скоро знову в двері влазити не буду. Який смачний фрукт, — сказав Нік, відкушуючи соковитий плід. — Він дуже схожий на один фрукт, який я любив вдома. У нас він називається груша.

— А тут називається керес. Їж на здоров’я.

— Добре тут у вас. Буду приходити, як тільки буде можливість, якщо не виженете. А зараз мені вже, на жаль, час йти. Ще багато справ треба встигнути зробити, — сказав Нік, витираючи з підборіддя солодкий сік від кереса.

— У нас тут не женуть. Хіба що допомагати змушують. Сади, клумби, ліс. Всього дуже багато. Рук завжди не вистачає. Тому приходь, коли захочеш. Так а чого ти сьогодні приходив?

— Ось я дурень. А про найголовніше й забув. У мене маленьке прохання. Можна мені попросити невеликий букет квітів?

— Яких квітів? Ти що, посадити їх хочеш? — здивувалася Ківа.

— Та ні. На моїй батьківщині прийнято дарувати красивим жінкам квіти. Зрізані. Їх ставлять у вази і вони стоять у кімнаті, радують господиню, поки не зів’януть, — пояснив як міг учень.

— Та де ж це бачено зрізати живі квіти задля розваги — обурилася магеса.

— Розумієте, їх спеціально для цього вирощують. Ну от, наприклад, як тварин вирощують селяни для м’яса. А квіти вирощують, щоб радувати жінок, — він розумів, що його зараз як мінімум вб’ють тільки за одну думку про зрізанні квіти. — Квіти все рівно зів’януть. На клумбі або у вазі. Ну, нехай, на пару днів довше житимуть, якщо не зрізати. Але вони ж засихають, а ви їх зрізуєте.

— Дивні речі ти говориш. Зазвичай дарують прикраси, якісь дрібниці, але щоб квіти. Я такого не чула. Та й мої квіти можуть дуже довго цвісти навіть зрізаними.

— Ну давайте я заплачу за них, — не здавався Нік.

— Ні. Я не дам різати квіти для розваги, — ніяк не погоджувалася Ківа.

— Добре. Тоді давайте обмін, — вирішив використати останній аргумент учень. — Я приїхав з далекої країни. Можливо, скоро знову там буду, на канікулах. Я розумію, як вам неприємно навіть думати про те, щоб зрізати живі квіти. Але мені дуже хочеться зробити приємне одній красивій жінці. Я пропоную за букет квітів привезти цілий мішечок насіння і цибулин різних рослин, яких, можливо, немає в ваших садах. Невже вам не хочеться виростити щось нове?

— Ох же й хитрий ти, — посміхнулася магеса, і він зрозумів, що виграв. — Одразу двом жінкам вирішив догодити. Ну добре, я підготую тобі букет красивих квітів. Увечері забереш на третьому поверсі головної будівлі на кафедрі. Але, крім обіцяного тобою, з тебе ще допомога в саду.