Золотий маг. Книга 1. Зерно

— У п’ятдесят сьому. А за запрошення і добрі слова спасибі. Обов’язково прийду, коли буде час, — сказав Нік та пішов з майстерні.

Він стояв на сходовій площадці першого підземного поверху, роздумуючи, куди піти далі. За списком справ, слід було піти спробувати поголитися, а з іншого боку, кортіло спуститися на поверх вниз та провідати професора Атавхаї. Минуло кілька днів, як вони познайомилися, а Ніка тягнуло до цього доброго демона. Про таке знайомство на Землі мріяли хіба що ті, хто зовсім не дружать з головою, екстрасенси та різні диваки, з якими він спілкувався. Але минув тиждень і це виявилося реальністю для нього самого, людини, що абсолютно не вірила в існування подібних чудовиськ. Тут, на Франі, де люди не тільки вірили, але й знали про демонів, одна поява професора викликала істерику та паніку. Нік витратив кілька хвилин на коливання, занадто вже йому кортіло вирватися з підготовленого плану, але прагматизм переміг. Згадавши застереження Матотору про черги на кожному етапі, йому довелося відмовитися від походу ще глибше в підземелля, тим більше що це, напевно, зайняло б не одну годину. Він відправився приводити себе до ладу.

Швидко відшукавши кімнати майстрів стрижки та гоління, добре, що вони перебували навпроти один одного в одному коридорі, Нік зіткнувся з черговою дилемою. В обидва зали були черги. Хоч у кожній стояло максимум по п’ять-шість чоловік, але процедури, яким піддавалися учні, були зовсім не швидкі. Розсудивши, що гоління повинно займати менше часу, ніж підстригання, став у чергу на гоління. Минуло десять хвилин і він зрозумів, що не помилився. Його черга зменшилась на дві особи, а протилежна залишилася без зміни. Він почав розуміти, що тепер найбільш мерзенним днем для нього буде зовсім не понеділок, стояння в чергах дратувало сильно. І це при тому, що йому вдалося успішно уникнути стояння в двох довгих чергах. У світі інтернету та великої конкуренції на Землі він давно забув, що таке стояти в черзі. Вкотре він пошкодував, що дав себе втягнути в цю авантюру. Це надихнуло його прийняти рішення, наскільки можливо, максимально перенести комфорт з колишнього життя в нове. Власне перший крок до цього він тільки що зробив в столярній майстерні.

Ура! Черга просунулася ще на пару чоловік і перед Ніком залишився тільки один учень, що незабаром зник за дверима. Він єхидно посміхався, дивлячись на учнів навпроти — там за цей час черга зменшилася всього на одного учня. Нік провів рукою по волоссю. «А не так сильно я й заріс», — подумав він. Минуло трохи більше півтора тижні з моменту його останньої стрижки на Землі. Раніше він тільки через місяць-другий почав би думати про необхідність постригтися, та й нечисленна рослинність, що ще залишалася у нього на голові, не вимагала частої уваги. З лисінням він вже давно змирився і очікував тільки моменту, коли вся стрижка буде зводитися до протирання лисини рушником. Все змінилося після того, як над його організмом попрацювали Ліна і Аня. Очищення організму та їх маніпуляції зробили так, що знову у нього досить активно почало рости волосся, так само, як в молодості. Не можна сказати, що за півтора тижні виросли коси, але й те, що відросло, вже лізло в очі і дратувало, особливо це було помітно для нього, людини, звиклої до короткого волосся. Одначе правдою було й те, що про відсутність залисин він зовсім не шкодував.