Соло бунтівного полковника. Вершина
- Автор: Сахно Анатолій Іванович
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Видавництво «Ярославів Вал»
- ISBN: 978-617-605-043-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Соло бунтівного полковника. Вершина». Краткое содержание книги:
Тут є все: вічні загадки життя, смертельні ризики і безглуздя смерті, благородство ідеалістів та інфекція цинізму; тут є карколомні сюжетні ходи, гостра інтрига.
Це роман-смерч. З роману б’є несамовита енергія зла й підлості, він перейнятий катастрофальними передчуттями. Але в ньому й тонко жебонить надія, що людина вистоїть проти всіх нелюдських спокус і випробувань, якщо…
Український народ разом зі своїм братом — великим російським народом, разом зі всіма народами Радянського Союзу являє собою нездоланну силу, яка перемагає і незабаром остаточно переможе гітлеризм.
Щоб послабити цю силу і розхитати єдність українського народу в його героїчній боротьбі з німецькими загарбниками, щоб запалити на Україні міжусобну, братовбивчу війну, і німецькі загарбники почали плести хитрі тенета обману й провокацій в західних областях України, намагаючись затягти в них і декого з українців, нацькувати українців на українців, українців на росіян, українців на поляків.
В цих підлих намаганнях їм допомагають їхні підлі прислужники, українсько-німецькі націоналісти.
В світлі дні 1939 року, коли Червона Армія, йдучи назустріч віковічним прагненням і сподіванням нашого народу возз’єднатися в єдиній українській державі, визволила братів і сестер західних областей України з-під влади польських магнатів і панів, українсько-німецькі націоналісти з наказу Гітлера шкодили, стріляли в спини передових синів і дочок нашого народу, всіма засобами заважали будувати щасливе і вільне життя.
Це вони, гітлерівські підлабузники, захлинаючись від радості, що німецько-розбійничі орди вдерлися в Радянську Україну, видавали і разом з німецькими катами знищували наших людей, плюндрували наш рідний край; це вони верещали про «німців-визволителів», про «визволителя-Гітлера», який спустошив і кров’ю залив нашу Радянську землю.
Це вони, німецькі запроданці, разом з німецькою армією прийшли з Берліна на Україну для того, щоб владарювати й гнобити український народ.
Це вони, мерзенні зрадники, своїми руками допомагали і допомагають Гітлерові вішати, мучити, гнати в неволю наших людей, палити й руйнувати наші міста і села, грабувати наше добро.
Відчуваючи наближення неминучого розгрому і знищення гітлерівських банд розбійників, неминучу жорстоку розплату за вчинені злочини, українсько-німецькі націоналісти — бандери, мельники, рубани, бульби — вирішили стати на новий шлях обдурювання наших людей. Під гаслом боротьби за визволення України від ворогів українського народу вони створюють свої озброєні загони, так звані «українську повстанську армію» і «українську народно-революційну армію» і спрямовують їхні удари не проти гітлерівських кривавих катів, що руйнують наш рідний край, знищують наших людей, а проти славної Червоної Армії, проти героїчних синів і дочок нашого народу — радянських партизанів, які нещадно громлять німецько-фашистських загарбників і жорстоко відплачують їм за кров і страждання нашого народу, за зруйнований рідний край.
Ми звертаємося до вас, синів і дочок українського народу, які потрапили до цих так званих «УПА» та «ОУН» лише тому, що хотіли боротися проти гнобителів і катів України — німецьких загарбників, — схаменіться!
Хіба ви не бачите, що вас обдурили ваші ватажки, гітлерівські прихвосні — бандери, мельники, рубани, бульби.
Хіба вам невідомо, що за вашою спиною ця підла зграя зрадників старанно готує разом з німцями ярмо на шию українському народу.
Ось ганебні факти зрадництва і облудності ваших ватажків.
13 січня 1944 року представники «ОУН» та «УПА» вели переговори з начальником гестапо і начальником гарнізону м. Камінь-Каширський, внаслідок яких одержали від німців зброю, боєприпаси та харчі, зобов’язавшись за це вести боротьбу з Червоною Армією та радянськими партизанами.
Перед відступом мадярських та німецьких військ з містечка Домбровиці Рівненської області місцевий комендант української поліції Логвиненко, разом з мадярським та німецькими офіцерами, їздив у стоянку банд для переговорів з «УПА» про спільні дії. В результаті цих переговорів у банди влилися 100 мадярів і німців з повним особистим озброєнням, чотирма гарматами й шістьма важкими кулеметами і виступили проти Червоної Армії та радянських партизанів.