Коротка історія семи вбивств

— А хіба тобі не треба когось зустрічати в аеропорту?

— Я тобі що, про це казав? Поки ні, пізніше.

— Тоді хоча б вируби дзвінок. Ця штука, вона...

— Та знаю я, де цей довбаний дзвінок. А де, до речі, ключ?

— Не ’наю, десь на цьому ліжку.

— І де ж?

— Та не ’наю я. Мо’, ти на ньому лежиш. Або під подушкою, під тобою. А знаєш що? Перевернися. Нічого, в мене не впаде. І не ’наю, що такого поганого в плюванні? Ямайці аж шарахаються від слини.

— Що за ремарка? Ти плюнув на людину, це неповага.

— Це просто волога. Так само якби ти плюнув мені на дупу і злизав це.

— Г’споди! Нізащо!

— Через те, що це дупа чи слина? Ти ж розумієш, що коли лижеш дупу, то злизуєш свою слину.

— Як можна злизувати назад свою слину? Щойно вона покидає рот, то назад у нього потрапляти вже не повинна.

— Ха-ха. Перевернися.

— Що?

— Що чув. Перевернися.

— А мені так лучче. Глибше проникаєш.

— Можна подумать. Ти просто не хочеш на мене дивиться. У кімнаті обідня пора. Я перевертаюся. Ліжко надто м’яке, я в ньому утопаю, а він зверху вдавлює мене в простирадла. Дорікає, мовляв, ти закомплексований, але я не розумію, про що він, хоча мовиться це з усмішкою. Він дивиться на мене невідривно. Сьогодні вівторок, від цього дня я багато не сподіваюся. Він дивиться і дивиться. У мене що, потріскані губи? Чи очі косять? Він думає, що я відведу погляд першим, але я не відводжу, навіть не моргаю.

— Ти гарний.

— Та годі.

— Ні, кажу тобі, мало яким мужикам пасують окуляри.

— Хлопче, досить цього лайна. Мужик не повинен говорити мужикові всяку...

— Підарську бридню? Я знаю, ти це вже всьоме повторюєш. Клянуся, тобі б полюбилися пуерториканці. Вони теж не вважають смоктання члена і трах у дупу гомосексуалізмом. Тільки якщо трахають тебе, то ти — йобаний підар.

— Ти назвав мене йобаним підаром?

— О ні, ти помішаний на поцьках.

— Я люблю поцьки...

— Друзяко, так ми трахаємося, чи мені бути Гаррі Гемліном для твого Майкла Онткіна[455]?

— Ти взагалі про що?

— Знаєш, скільки за ці два роки я чув ось таких балачок? Вони дістали, а ще я втомився смоктати члени і при цьому ховатися. Особливо ваші, чорні. Я просто хочу робити ось це...

Я мовчу і чекаю. А він починає смоктати мій правий сосок, потім переходить до лівого, але робить це жорсткіше, ніби збирається його відірвати. Я вже збираюся сказати «якого біса, боляче», та він заходжується його лизати. Прицмокує язиком, прицмокує й облизує. Я тремчу. Я майже благаю його, щоб він лизнув ще й правий, і тоді мене перестане так пробивати на трем. Я відчуваю на своєму соску краплю теплої слини, і він дмухає на неї. О ні, годі робити з мене жінку. Дерти мене в дупу — я не проти, а ось обдувати сосок — це вже ні.

— Та дай ти вже йому спокій, довбодзьобе. А то, дивись, удавишся.

— Що?

— Не можна одночасно догоджати партнерові й ублажати себе, — тож вибери щось одне. Напевно, мені краще піти, а ти мене гукнеш, коли визначишся.

— НІ. Тобто — ні.

Він припадає до мого рота, перш ніж я встигаю сказати «поганці не цілуються». Посмоктує мій язик, водить своїми губами по моїх, язиком по язикові, «танцює» ним і змушує мене робити те ж саме. Змушує мене відчувати себе гомиком.

— Ох, поглянь на себе. Ти щойно гиготів, як школярка. Може, надія для тебе ще не втрачена.

Він лиже мій рот, губами по губах, підвертає губи, покриває своїм язиком мій, потім навпаки, губами смокче мій язик; я розплющую очі й бачу, що свої він щільно стулив. І цей стогін... Він виходить з нього чи з мене? Я простягаю долоні і стискаю йому соски, але не сильно, бо я ще не знаю різниці між пристрастю і болем. Але він стогне і веде своїм язиком, униз по моїх грудях, до сосків та пупка, залишаючи вологий слід, який віддає холодком, хоч його язик теплий. А Нью-Йорк шпигує, поки я роблю це? Ну, і за чим він шпигує, питаю я? За моєю тугенькою дупою? Це вікно п’ятого поверху, та я все одно не впевнений, що нас не бачать. Хоча для мийника вікон це не надто високо, але хто б там дрався на цю стіну? Нас ніхто не бачить, окрім неба. А ось коли повз буде пролітати «Ейр Ямайка», Джосі матиме шанс мене угледіти... Чувак лоскоче мій пупок язиком, а я хапаю його голову. На секунду він підводить очі й усміхається, а його тонке, м’яке каштанове волосся просочується крізь мої пальці. Описуючи так його волосся, я висловлююся, як білий.

— Повертайся, довбограю.

Я хотів сказати, що я — тут, але в цю мить він бере в рота мій член, і ці слова застрягають у моєму горлі. Він бурмоче щось про крайню плоть. Відтягує її, дивиться на головку і всім ротом «пірнає» на неї — так, що я аж здригаюся. «Ви, необрізані, реально чутливі, еге ж?» Він лиже й посмоктує спершу лише головку члена, а потім заковтує його всього, поки не натикається ротом на моє пахове волосся. Вгору-вниз, вгору-вниз, вгору-вниз; я відчуваю його губи, його язик, його піднебіння, вологе, тепле; він відпускає, смокче, відпускає, смокче, відпускає — і я мимоволі впиваюся в його плечі щоразу, коли він відтягує мою крайню плоть. Я дивлюсь на біле, яке ковзає по чорному — вниз, потім вгору, вниз, знову вгору, з вигинанням і мельканням рожевого язика. За третім разом я хапаю його за плечі й шалено стискаю. Він зупиняється. Але потім раптово схоплює мене за обидві щиколотки, підштовхує вверх мою дупу — і проникає туди язиком. Я жену від себе думку, що це не надто мені до вподоби, — таке відчуття, наче щось гаряче зволожує мій задній прохід. Він залишає мої ноги піднятими догори, скочується з ліжка і дістає презерватив. Я все ще не можу відчути різницю між «одягненим» та «неосідланим», і геть не розумію, для чого використовувати презерватив з чоловіком. Я знаю, що піді мною — п’ять поверхів, але що, як хтось пройде повз вікна прямо зараз і побачить мої задерті в повітря ноги? Це справді має зараз знову статися. Я не так багато трахався щоб перестати думати про те що так це справді зараз станеться. Я все ще трахаюсь не досить часто щоб перестати думати про те що так у цій кімнаті є один твердий член і він не мій. І мені просто хочеться схопити його стиснути і потягнути а потім згодом може і відсмоктати. І ось його пальці втирають мені в очко мастило а я знову жену від себе думки про тюремний трах хоча що я кажу. Коли я збираюсь не думати про тюремний трах я якраз про нього і думаю він старанно втирає мені мастило і трахає спочатку пальцем дістаючи десь там до чогось що змушує мене підскакувати але ні я не думаю чи це те ж що відчувають жінки коли я досягаю їхньої «точки» бо на хер жінок на хер поцьки і на хер мої спроби відтрахати підара принаймні тут і тепер на висоті п’яти поверхів. І ну їх на хер усі ці просторікування про те що означає білий зверху бо я не думаю про те що білий зверху доти доки не думаю що це Америка. А якщо я думаю як ніґер то це означає щось типу того що білий зверху але наверх можу вилізти і я хоча він при цьому як і раніше буде скакати на мені. Дяка Богові що в мене зараз не стоїть...