Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття

Існує, однак, оптимістичніший погляд на речі. Можливо, що в тій математичній моделі, якою користуються Фернальд і Джоунс, передбачається якийсь механізм — відмінний від трудового доходу — розподілу купівельної спроможності. Якщо запровадити щось на кшталт гарантованого доходу і якщо цей гарантований дохід буде з часом збільшуватися з метою підтримки темпів економічного зростання, то в такому разі ідея вибухового економічного росту та стрімкого злету доходів, можливо, і матиме сенс. Це не станеться автоматично; самотужки ринок не впорається з цією проблемою. Знадобиться фундаментальна реструктуризація економічних правил.

На мою думку, ставлення до ринків — або до всієї економіки — як до ресурсу дасть добрі результати і з іншої перспективи. Пригадайте, у розділі 3 я стверджував, що технології, яким неминуче судилося трансформувати ринок робочих місць, є результатом сукупних зусиль, що тривали впродовж багатьох поколінь, охоплювали незчисленну кількість індивідів і часто фінансувалися за рахунок платників податків. Почасти можна резонно стверджувати, що всі ці сукупні результати прогресу, а також економічні та політичні інститути, які уможливлюють життєздатну і жваву ринкову економіку, є насправді ресурсом, який належить усім громадянам. Термін «дивіденди громадян», що часто використовується замість терміна «гарантований дохід», на мою думку, вельми точно передає суть тієї аргументації, що кожен має принаймні мінімальне право на сукупне економічне багатство країни.

Ефект Пельцмана та економічний авантюризм

У 1975 році Сем Пельцман, економіст з Чиказького університету, опублікував дослідження, в якому довів, що регуляторне законодавство, покликане підвищити безпечність автомобілів, не спромоглося забезпечити істотного зниження смертельних випадків на автострадах. Він стверджував, що причина полягала в тому, що водії компенсували імовірне підвищення рівня безпеки ризикованішим стилем водіння авто [14].

Відтоді цей так званий ефект Пельцмана було виявлено в багатьох сферах. Наприклад, дитячі ігрові майданчики стали значно безпечнішими. Круті спуски та високі драбинки прибрали й облаштували м’які поверхні. Одначе дослідження свідчать, що істотного зменшення кількості травм і переломів, пов’язаних з дитячими майданчиками, не сталося [15]. Інші оглядачі виявили той самий феномен у парашутному спорті: обладнання стало значно кращим і безпечнішим, але показник смертності залишається майже однаковим, бо парашутисти компенсують зрослий рівень безпеки своєю більшою схильністю до ризикованої поведінки.