Першому гравцеві приготуватися
- Автор: Клайн Эрнест
- Серия: Першому гравцеві приготуватися #1
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 9789669484826
- Переводчик: Зоряна Крижанович
- Жанр: Киберпанк
Электронная книга - «Першому гравцеві приготуватися». Краткое содержание книги:
— Ласкаво просимо до «Штепселя», — сказав він монотонно. — У нас є кілька вільних кабінок, тому чекати не доведеться. Тарифи відображені ось тут.
Він вказав на дисплей, встановлений на прилавку прямо переді мною; потім його очі перефокусувалися на світ всередині візора.
Я переглянув варіанти. На вибір був з десяток імерсивних установок різної якості і ціни. Економ, стандарт, делюкс. До кожної дана детальна специфікація. Можна було орендувати похвилинно або заплатити за погодинною ставкою. Візор і пара тактильних рукавичок були включені у вартість оренди, але за тактильний костюм потрібно було доплатити. Договір оренди містив багато тексту дрібним шрифтом про додаткові витрати за пошкодження обладнання і те, що «Штепсель» за жодних обставин не несе відповідальності за будь-які ваші дії, особливо якщо це було щось незаконне.
— Я хотів би орендувати одну з установок «делюкс» на дванадцять годин, — сказав я.
Працівник підняв візор.
— Ви повинні оплатити наперед, розумієте?
Я кивнув.
— І я хочу орендувати широкий канал. Мені потрібно завантажити великий об’єм даних на свій акаунт.
— Завантаження коштує додатково. Скільки даних?
— Десять зетабайт.
— Чорт, — прошепотів він. — Що ви хочете завантажити? Бібліотеку Конгресу?
Я проігнорував запитання.
— Також мені потрібен пакет оновлень Мондо.
— Ясна річ, — відповів він з побоюванням. — Загальна вартість становить одинадцять тисяч. Просто помістіть великий палець на барабан і ми все зробимо.
Він виглядав дуже здивованим, коли транзакція пройшла успішно. Тоді знизив плечима і простягнув мені картку-ключ, візор і рукавички.
— Кабінка чотирнадцять. Останні двері праворуч. Вбиральня в кінці коридору. Якщо залишите після себе безлад, ми не повертаємо завдаток. Блювота, сеча, сперма, і все таке. І я потім повинен це все прибирати, тому зробіть мені послугу і проявіть певну стриманість, гаразд?
— Домовилися.
— Насолоджуйтеся.
— Дякую.
Кабінка чотирнадцять була звукоізольованим номером десять на десять з останньою моделлю тактильної установки в центрі. Я замкнув за собою двері і заліз в установку. Вініл тактильного стільця був зношений і потрісканий. Я засунув флешку з даними у слот на передній консолі ОАЗи і посміхнувся.
— Максе? — сказав я у порожнечу, як тільки авторизувався.
Це запустило резервну копію Макса, яку я тримав в своєму акаунті ОАЗи.
— П-п-привіт, компадре! — усміхнене обличчя Макса з’явилося на всіх моніторах командного центру. — Я-я-як справи?
— Справи йдуть вгору, приятелю. Тепер пристебнися. У нас багато роботи.
Я відкрив менеджер акаунта ОАЗи і почав завантаження з флешки. Я платив «GSS» абонентську плату за необмежене сховище даних і збирався перевірити його ліміти. Навіть по оптоволокні «Штепселя» загальний час завантаження десяти зетабайт даних перевищував три години. Я змінив послідовність завантаження таким чином, щоб потрібні мені файли завантажувались першими. Як тільки дані були завантажені в акаунт ОАЗи, я отримав до них доступ і міг передавати іншим користувачам.
По-перше, я надіслав електронного листа всім основним каналам новин докладний звіт про те, як «ІОІ» намагалася мене вбити, як вони вбили Дайто та як збиралися убити Арт3міду і Шото. Я прикріпив один з відеофайлів, який витягнув з бази даних «шісток» — відеозйомку вбивства Дайто. Я також додав копію записки Сорренто до Ради директорів «ІОІ», де він пропонував викрасти Арт3міду і Шото. Нарешті, я прикріпив запис нашої з Сорренто чат-сесії, але я запікав частину, де він називає моє справжнє ім’я, і розмив шкільну фотографію. Я ще не був готовим розкрити свою справжню особу світові. Я планував надіслати невідредаговане відео пізніше, коли інша частина мого плану виконається. Тоді це не матиме значення.
Я витратив близько п’ятнадцяти хвилин, складаючи останній електронний лист для кожного користувача ОАЗи. А коли мене нарешті задовольнило формулювання, зберіг його в чернетках. Тоді зайшов у Підвал Ейча.