Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-29-6
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
- Маклаґен, краще пильнуй за своїми обов'язками, а до інших не чіпляйся! - закричав Гаррі, перекрутившись у повітрі, щоб бачити воротаря.
- Ти сам подаєш поганий приклад! - огризнувся червоний і злий Маклаген.
- І ось Гаррі Поттер сперечається зі своїм воротарем, - незворушно коментувала Луна, а гафелпафці й слизеринці на трибунах галасували й радісно тютюкали. - Навряд чи це йому поможе знайти снича, хоч, можливо, це такий хитрий трюк…
Сердито вилаявшись, Гаррі крутнувся й знову помчав над полем, пильнуючи, чи не з'явиться десь у небі крихітний золотий м'ячик з крильцями.
Джіні й Демелза забили кожна по голу, даючи змогу порадіти й погаласувати своїм уболівальникам, вирядженим у червоно-золотисті кольори. Тоді знову забив Кедволодер, зрівнявши рахунок, але Луна, здається, цього й не по мітила; її явно не цікавили такі банальні речі, як рахунок; вона намагалася привернути увагу публіки до цікавої форми хмаринок чи до того, що Захаріас Сміт, якому досі не вдавалося заволодіти квафелом довше, ніж на одну хвилину, страждає на так звану «невдахолергію».
- 70: 40 на користь Гафелпафу, - гримнула в Лунин мегафон професорка Макґонеґел.
- Уже? - неуважно перепитала Луна. - Ой, дивіться! Ґрифіндорський воротар упіймав битку одного з відбивачів.
Гаррі перекрутився в повітрі. І справді, Маклаґен невідомо чому вихопив у Пікса битку й показував, як треба вдарити бладжером Кедволодера, що саме наближався.
- Віддай йому битку й захищай ворота! - загорлав Гаррі, кидаючись до Маклагена саме тоді, як той щосили влупив по бладжеру й промазав.
Засліплюючий нудотний біль… спалах світла… далекі крики… й падіння крізь довжелезний тунель…
Коли Гаррі отямився, він лежав у теплій затишній по стелі й дивився на лампу, що кидала золотисте осяйне коло на затінену стелю. Насилу підняв голову. Ліворуч лежав хтось знайомий-у ластовинні, рудий…
- Чемно з твого боку-завітати в гості, - вишкірився Рон.
Гаррі кліпнув і роззирнувся. Авжеж: він у шкільній лі карні. Небо за вікном було темно-синє з малиновими пасмами. Матч закінчився, мабуть, багато годин тому… надія застукати Мелфоя на гарячому розвіялась. Голова в Гаррі була якось дивно важка; він підняв руку й намацав на ній цупкий тюрбан бинтів.
- Що сталося?
- Тріщина черепа, - пояснила мадам Помфрі, що під бігла й примусила його знову лягти на подушки. - Нічого страшного, я вже все залікувала, але ніч перебудеш тут. Ще кілька годин тобі не можна перенапружуватись.
- Я не хочу тут нидіти цілу ніч, - сердито заперечив Гаррі, сідаючи на ліжку й відкидаючи ковдру, - я мушу знайти й убити Маклаґена.
- Саме це я й мала на увазі, кажучи про «перенапруження», - уточнила мадам Помфрі, наполегливо вкладаючи хлопця в ліжко й погрозливо піднімаючи чарівну паличку. - Поттере, будеш тут, поки я тебе не випущу, інакше покличу директора.
Вона поспішила до свого кабінету; а сердитий Гаррі впав на подушки.
- Ти хоч знаєш, з яким рахунком ми продули? - запитав він крізь зуби у Рона.
- Та знаю,-вибачливо зітхнув Рон. - Остаточний рахунок 320:60.
- Класно,-люто прогарчав Гаррі.-Просто блискуче! Ох, доберуся я до Маклаґена…
- Не варто його чіпати, бо він величезний, як троль, - резонно заперечив Рон. - Я особисто вважаю, що треба на ньому випробувати оту Принцову штучку для нігтів на ногах. Крім того, поки ти звідси вийдеш, команда встигне нам'яти йому боки: вони не надто щасливі…
У Роновім голосі вчувалася погано прихована нотка радості; Гаррі не сумнівався, що Рона втішила така бездарна гра Маклаґена. Гаррі лежав, дивлячись на латочку світла на стелі. Його недавно «відреставрований» череп майже не болів, проте під бинтами здавався якимось розм'яклим.
- Я чув звідси коментар матчу, - сказав Рон. давлячись сміхом. - Сподіваюся, Луна тепер завжди коментуватиме… невдахолергія…
Але Гаррі ще був сердитий і гумору не сприймав, тож Ронове хихотіння незабаром стихло.
- Джіні тебе відвідувала, поки ти був непритомний, - сказав Рон після тривалої паузи, і уява Гаррі одразу розбуялася. створивши картину, в якій Джіні, ридаючи над його нерухомим тілом, зізнавалася, що глибоко ним зачарована, а Рон тим часом їх благословляв… - Вона казала, що ти ледве встиг на гру. Як це так? Ти ж вийшов звідси досить рано.
- О… - вирвалося в Гаррі, і тієї ж миті картина в його уяві розлетілася на друзки. - Просто я побачив Мелфоя, він кудись скрадався з двома дівчатами, які, здається, не хотіли з ним іти, і це вже вдруге він намагається не бути на стадіоні разом з усією школою. Минулу гру він теж пропустив, пам'ятаєш? - Гаррі зітхнув. - Краще б я простежив за ним, матч усе одно ганебно програли…