Знахідка у бібліотеці
- Автор: Кристи Агата
- Язык: украинский
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Знахідка у бібліотеці». Краткое содержание книги:
З бічних дверей увійшов полковник Бентрі. Мелчетт привітався з ним і відрекомендував йому Джозефіну Тернер, уважно стежачи за її реакцією. Але на обличчі в дівчини він не побачив ні зацікавленості, ні ознаки того, що вона впізнала полковника. Мелчетт із полегкістю зітхнув. «А щоб він луснув, той Слек, з його підозрами»! Відповідаючи на запитання місіс Бентрі, Джозі мимоволі розповіла, як зникла Рубі Кіні.
— Уявляю собі, люба, як ви за неї перехвилювалися, — поспівчувала їй місіс Бентрі.
— Тоді я більше сердилася, ніж хвилювалася, — відповіла Джозі. — Бо ще нічого не знала.
— Однак у поліцію заявили, — зауважила міс Марпл. — Даруйте, але чи не передчасно це було?
— Я не заявляла, то містер Джефферсон! — рішуче заперечила Джозі.
— Джефферсон? — перепитала місіс Бентрі.
— Так, він каліка.
— Невже Конвей Джефферсон? Але ж я добре його знаю. Він із нами давно дружить… Артуре, послухай-но, Конвей Джефферсон живе у «Меджестіку», і це він заявив у поліцію! Який збіг!
— Торік містер Джефферсон відпочивав теж там, — додала Джозефіна Тернер.
— Неймовірно! А ми й не знали. Я його вже давно не бачила. — Місіс Бентрі обернулася до Джозі. — А як… як він тепер?
Джозі замислилась.
— Та нівроку ніби… Навіть чудово. Відносно, звичайно. Завжди веселий, завжди в нього жарти.
— А сім’я з ним?
— Ви маєте на увазі містера Гаскелла, молоду місіс Джефферсон і Пітера? Так, вони з ним.
Джозефіна Териер, що викликала симпатію, була відверта, вочевидь, не до кінця. Щось неприродне з’явилося в її голосі, коли вона розповідала про Джефферсонів.
— Вони обоє дуже милі, правда? — промовила місіс Бентрі. — Молоді, я маю на увазі. Джозі відказала якось невпевнено:
— О звичайно, звичайно. Я… ми… вони справді такі.
— Що вона хотіла сказати отим: «Вони справді такі»? — спитала місіс Бентрі, спостерігаючи у вікно, як від’їздить машина начальника поліції. — Вам не здається, Джейн, що в цьому щось є?
— Є. Щось є! — Міс Марпл одразу вхопилась за слова місіс Бентрі. — Так, сумніву немає. Коли згадали про Джефферсонів, голос у неї вмить змінився. Доти вона трималась досить природно.
— Але що це може бути, Джейн?
— Ну, люба моя, ви ж їх знаєте. Як на мене, то в тих Джефферсонів щось, як ви кажете, є. Щось таке, що непокоїть цю молоду жінку. Але річ не в тім. Ви пригадуєте її відповідь на ваше запитання, чи вона переживала, коли дівчина зникла? Джозефіна Териер сказала, що була тоді сердита. Але ж вона, кажучи це, була справді сердита! І це дуже цікаво. Може, я помиляюсь, але в мене таке враження, що це — її головна реакція на смерть двоюрідної сестри, їй до дівчини байдуже, я певна. Вона зовсім не побивається. Але я цілком переконана, що думка про Рубі Кіні її дратує. А найцікавіше — чому?
— Ми це розкопаємо! — заявила місіс Бентрі. — Поїдемо вдвох до Дейнмута й поселимось у готелі «Медхесгік»… Так, Джейн, ви теж. Після всього, що сталося, мені треба перемінити місце й заспокоїти нерви. Кілька днів у «Меджестіку» — ось що нам треба. Там ви познайомитеся з Конвеєм Джефферсоном. Він милий, напрочуд милий чоловік. Сумнішої долі, ніж у нього, важко собі й уявити. Мав сина й дочку і нестямно їх любив. Обоє були одружені, але частенько навідували батька й матір. Конвеи був відцаний своїй чарівній дружині. Кілька років тому вони летіли з Франції додому і сталася катастрофа. Місіс Джефферсон, Розамунда і Френк загинули. Обидві ноги Конвеєві так покалічило, що їх довелося ампутувати. Джефферсон справжній герой — сміливий,. мужній. Такий був енергійний, а тепер став безпорадним калікою… Але він ніколи не скаржиться. З ним живе невістка — вона була вдова, коли Френк одружився з нею, і від першого шлюбу в неї є син — Пітер Кармоді. Вони обоє живуть із Конвеєм. І Марк Гаскелл, Розамундин чоловік, теж біля нього. Це така трагедія…
— А тепер іще одна трагедія, — додала міс Марші.
— О так, звичайно. Але це не має ніякого відношення до містера Джефферсона.
— Гадаєте? — мовила міс Марпл. — Але ж у поліцію заявив саме містер Джефферсон.
— Ай справді… Знаєте, Джейн, це вже цікаво.
6
Полковник Мелчетт сидів навпроти дуже роздратованого власника готелю. З полковником був старший поліційний офіцер Гарпер із Гленшіра і невідчепний інспектор Слек — цей трохи невдоволений тим, що начальник поліції свавільно узурпував усю справу. Гар-пер був схильний утішити містера Прескотта, який мало не плакав; полковник Мелчетт дотримувався методів рішучих і грубих.
— Що сталося — те сталося, — різко промовив він. — Дівчина мертва — її задушено. І хваліть Бога, пю не у вашому готелі. Через це розслідування проводитиметься в іншому графстві і завдасть вашому закладу незначної шкоди. Але дещо треба з’ясувати й тут; і чим швидше ми це зробимо, тим краще. Можете нам повірити — ми будемо обережні й тактовні. Отож я пропоную перейти від слів до діла. Що ви знаєте про дівчину?