Легенди нескореної зими
- Автор: Ухачевский Сергей
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Кальварія
- ISBN: 978-966-663-362-3
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Легенди нескореної зими». Краткое содержание книги:
Усі збіги власних назв, імен чи характерів є абсолютно випадковими.
Автор і Видавець просять у Вас пробачення за ненормативну лексику, яка трапляється у романі. Автор просто показав життя таким, яким воно є.
Кажучи словами Ярослава Гашека, автора безсмертного роману «Пригоди бравого вояки Швейка»: Життя — це не школа витонченої поведінки. Кожен говорить так, як уміє…
А цей роман — ані підручник салонних манер, ані науковий трактат про те, яких слів прийнято вживати у товаристві.
Не зважаючи на заявлений лідерами Майдану сухий закон, його тут не було. Пили не тільки від нудьги, а й через «об’єктивні причини»: по-перше, граніт, на якому вони жили, фонить радіацією? Звісно, фонить. Отже, треба боротися з цим «по чуть-чуть». До речі, саме так порадив якийсь великий професор, що заходив у гості. По-друге, щоб ліпше перетравлювалася їжа… По-третє, спати на холодних матрацах, особливо вночі і особливо коли музика зі сцени з такими низькими басами, що аж в грудях віддає глухими ударами турецького барабана… Ну, тут просто без «цього діла» не заснеш… Коли ж спати лягав Бача[13] і його хропіння заглушало музику зі сцени… Тоді і справді без «етого дєла» заснути було не реально… Словом, хто хотів, завжди міг знайти причину «остограмитись». Тим паче, хлопці у взводі зібралися, ну, зовсім не пацани. З багатими біографіями. Хоча був і молодняк. Перспективний і бойовий.
Коли Сергій вперше зайшов у намет, ця різношерста команда саме готувалась снідати після нічного патрулювання. Добрі кияни принесли їм відерце квасолевої юшки з грибами, запіканку з оленини, соління; Бача зранку накришив миску салату олів’є… За всім цим добром і стола не було видно. Отець Григорій благословляв трапезу. Командир взводу «А» краєм ока глянув на новобранця, який трохи спантеличено переступив поріг намету, і виставив на стіл пляшку віскі.
Командир був товстий і веселий, з великим відвислим носом і куцою зеленою арафаткою на шиї.
— На честь празніка, — охоче пояснив він Сергієві і запитав: — Це тебе до нас направили зі штабу?
— Ну-у-у… Якщо можна назвати цю організацію «штабом», то з нього веселого, — посміхнувся Дід.
— Я камандір взвода Мишко, — назвався взводний і кивнув на хлопців, що тісненько розсілись за столом: — А це наші бійці, познайомишся по ходу…
— Ага, — знизав плічми Сергій і поцікавився: — а яке ж нині свято? Водохреща вроді через три дні…
— Да-а, — протягнув зі смішком взводний, — салабони пішли не те, що раніше… — добув з кишені невеличкий календарик, перегорнув кілька сторінок і повчально прочитав: — А празники у нас такі: Гонората, Фурсєя, Індика, Малафєя… Словом, солдатік, як бачиш, названія празників, канєшно так собі, особєнно цих Індика і Малафєя, але празник єсть празник, поетому нарушати традиції ми не будемо. Як почали з 1 января, так і отмєчаємо… Ти з нами?
— За такі свята пити хіба з горя. Може ці люди і достойні, щоб ми нині взяли на себе удар, але… В мене є інша пропозиція, — скинув наплічника і дістав з нього пляшку горілки: — Я вливаюсь в колектив, щоб не входити всуху. Як вам такий привід для удару по печінці?
— Приймається, — вирішив взводний. — А то за цих всіх Малафєїв, Гоноратів і Індиків действітєльно можна пити развє шо як в дєнь побєди — со слєзами на глазах.
…Сніданок був ситним і лаконічним, на двадцятьох чоловік не було особливо за чим засиджуватись — випивка розійшлася, ніби вивітрилась, тільки й користі, що зігріла душу. Нічне чергування втомило. Останніми днями то один, то інший політик попереджував про штурм Майдану. Часто такі попередження поширювалися через соцмережі. Головне було нагнати жаху і показати власну небувалу компетентність із багатьма знаками оклику, наприклад… «Отримав найгарячішу інформацію про запланований штурм Майдану: штурм планується сьогодні вночі!!! Будуть задіяні бойові підрозділи «Альфа» (працює зсередини Майдану!!!), «Сокіл», «Барс» і російський «Вітязь»!!! «Беркут» і внутрішні війська будуть наступати ззовні Майдану. Спецпідрозділи в першу чергу будуть штурмувати будівлю КМДА (щоб нейтралізувати лідерів самооборони!!!) і будинок Профспілок, щоб ліквідувати продуктові та фармацевтичні склади, а також кухню!!! Близько 23:00 зникнуть: мобільний зв’язок і світло в будинках по периметру Майдану. Малими групами бійці будуть прориватися з виходів метро. Під виглядом комунальних камазів і вантажних машин з піском вони будуть блокувати вулиці від киян, які підуть на допомогу. Особливу увагу буде приділено станції метро «Театральна». Там, в підземних сховищах від учора перебувають спецпризначенці!!! Проведення операції планується блискавично; щоб не підійшли кияни, вулиці будуть блокуватися технікою!!! Також з усієї України з’їжджаються машини для перевезення арештованих, так звані «воронки»…
13
Від пуштунського «бачá» — хлопець. Так звертаються один до одного «афганці».