Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Исторические приключения » Перстень Борджіа
Перстень Борджіа - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Перстень Борджіа

Электронная книга - «Перстень Борджіа». Краткое содержание книги:

Другий роман захоплюючої, гостросюжетної трилогії відомого чеського письменника про важливі історичні події в країнах Європи в епоху середньовіччя. Місце розгортання сюжету - Рим, Стамбул, Париж. Головний герой Петр Кукань із Кукані - казково-іронічна стилізована під апостола Петра постать борця за правду і справедливість. Син празького алхіміка стикається з вельможами, але лишається самим собою.
1 ... 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129
Перейти на страницу:

Це була, як кожен мусить визнати, чудова промова, але пан д’Анкетіль, що було видно з його обличчя, сприйняв її без особливого естетичного задоволення.

— Дякую, панове, — сказав просто посол. Далі трохи поміркував і додав: — Але щоб було зрозуміло: владі коро–леви–регентки я не можу передати вашу заяву, бо королева–регентка вже зникла в безодні історії, це, звісно, не означає, ніби її настромили на палю; не знаю, що з нею сталося, але певне те, що вона вже не регентка, володарем є її син Людовік XIII. І по–друге: вашого П’єра Кюкана де Кюкан зовсім не знешкодили, він живе і зараз безумовно повертається до Стамбула. Щодо цього…

І старий дипломат, урвавши фразу, витягнув з кишені листа, якого йому вручив другий кур’єр отця Жозефа, різким жестом передав його паші Абедінові, цілком неофіційно обернувся і вийшов з кімнати, хряснувши за собою дверима.

І тільки–но хряснули двері, генерал Юсуф–ага, маленький муфтій і шейх Решад увесь у білому, передчуваючи щось лиховісне, оточили пашу Абедіна, який ледь розтуленими губами читав листа, в якому отець Жозеф вимагав від пана д’Анкетіля ввічливо спростувати повідомлення про смерть Петра Куканя із Кукані, і засипали його розгубленими запитаннями про те, що сказав пан д’Анкетіль і чому він вийшов, що читає паша Абедін і що сталось?

— Що сталося? — перепитав паша Абедін. — А що мало статися? Саме те, що не сталося нічого, і що Абдуллу у Франції не вбили. Схоже на те, що саме тепер він збирається до Стамбула, якщо вже не вирушив у путь. Сподіваюсь, панове, ви розумієте, що це означає. Коли цій людині пощастить висадитись на турецьку землю, нам всім, хто тут стоїть, нашим любим колегам з сералю, включно з коханим принцем Мустафою, можна готуватися до смерті. Бо якщо хтось із нас гадає, що біднота — і взагалі так звані соціально слабші верстви турецького люду нас люблять і з цілковитим розумінням спостерігають, як ми домагаємось повернення своїх палаців і рабів, грошей і коштовностей, і що Абдуллі в Туреччині ніхто не симпатизує, то дозвольте мені сказати прямо: той іще гірший за мешуге[45], він просто дурень.

Такої ж чи приблизно такої думки був і принц Мустафа, який, прийшовши до тями після нападу епілепсії, викликаного другим повідомленням отця Жозефа, відразу ж наказав оголосити готовність усіх наземних і морських сил з єдиним завданням і метою: убити й порубати, одним словом, будь–як відправити на той світ злочинного Абдуллу й не дозволити йому ступити на турецьку землю, а разом з ним убити й порубати, одним словом, будь–як відправити на той світ будь–кого, хто б йому в цьому допомагав. Вояки взяли під охорону всі пристані й усі наземні й водні шляхи, якими він міг би скористатися для повернення в Стамбул. Було наказано: з ним не церемонитись і не ув’язнювати його, бо це диявол, якого не можна схопити надовго, він викрутиться будь–звідки, тому слід просто рубати, стріляти й колоти, хоч би він уже тринадцять разів був мертвий.

Лави війська вирушили до Мармурового моря, зайняли Дарданелли включно з обома узбережжями, всі бойові кораблі, легкі й важкі, вітрильники й галери борознили води протоки, солдати зайняли всі морські шляхи, що вели від островів Родос, Додеканес й Самос через Анатолію до Стамбула, як і стежки, що вели північним узбережжям до столиці. Окрім того, принц Мустафа наказав спорядити сераль гарматами найбільшого калібру, а у вікна і бійниці усіх п’яти палаців виставити гаубиці й мушкети на той випадок, якщо злочинному Абдуллі все–таки пощастить прослизнути, збурити маси й стати напроти резиденції уряду. Велика Рада засідала вдень і вночі, жахаючись, що покаже майбутнє.

На четвертий день після згаданого офіційного візиту представників уряду Турецької імперії до французького посла пана д’Анкетіля до сералю на змиленому коні примчав гонець, принісши жадану новину: злочинець Абдулла повертається до Стамбула як цивільний пасажир на палубі військового судна «Борода Пророка». На палубі його впізнали за допомогою підзорних труб, якими був оснащений гарнізон фортеці Геліболу, себто Галліполі, що охороняв вхід у Дарданелли. Корабель без попередження, як і було наказано, потопили прицільним вогнем важкої артилерії. Не вцілів ніхто.

Коли затихло радісне захоплення, викликане цим сенсаційним повідомленням, і члени Ради, взаємно привітавши себе, збиралися розходитись, до сералю прискакав ще один гонець на змиленому коні і приніс звістку, що злочинець Абдулла повернувся до Стамбула в рибальській барці, переодягнений гарпунером, його помітили, коли посудина минала острів Мармару. Барку без попередження, як і було наказано, потопили добре націленим пострілом п’ятиліб–рової гармати. Також не вцілів ніхто.

вернуться

45

Навіжений, шалений (ідиш)

1 ... 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)