Індоарійські таємниці України
- Автор: Наливайко Степан
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: Культурология
Электронная книга - «Індоарійські таємниці України». Краткое содержание книги:
Широке залучення індійського та іранського мовного фактографічного та культурологічного матеріалу дозволило по-новому осмислити давні й нинішні українські реалії, пояснити низку винятково важливих для вітчизняної історії термінів та імен, показати, що назви «Україна», «Русь», «українці», «козак» сягають тисячолітніх часових глибин.
І що українська історія творилася рівнобіжно з історією найдавніших цивілізацій світу.
В.Рау, дослідник давньоіндійської культури, ретельно вивчав різноманітні ведійські тексти, щоб з’ясувати походження і значення pur, його синонімію і лексичне оточення. Аналіз був комплексний: якомога точніший переклад текстових уривків з pur, всебічна філологічна інтерпретація цих уривків і широке залучення даних міфології, яка, за вченим, відбиває історичні реалії. І дійшов таких висновків:
— фортеця-пур складалася з одного чи кількох круглих або еліптичних земляних чи кам’яних валів;
— фортеці мали захисні пристосування, здатні горіти: ворота, частоколи, тини, колючі рослини;
— люди жили у фортецях під дерев’яними навісами, у фортеці <381> були запаси води й харчу для людей і корму для худоби;
— постійно у фортецях не жили, вони слугували насамперед для захисту людей, худоби й майна під час ворожих нападів, війни й лихоліть;
— фортеці час від часу підновлювались, особливо після облоги чи сезону дощів (Rau, 41).
Оскільки бог Аґні допомагає Індрі руйнувати ворожі фортеці-пури, дослідник слушно висновує, що матеріал, з якого робилися фортеці чи окремі компоненти їх, дерев’яні. Бо неймовірно, щоб вали ріґведійських фортець, як і стовпи, балки, бруси, двері, ворота, будинки, були з металу. Металічними, тобто з міді й заліза, робилися тоді тільки прути, шаблі, ножі, сокири, молоти, казани, посуд, наконечники стріл, списи, гаки і, принаймні, елементи ваджри-булави — зброї Індри.
Іменник pur вжито в «Ріґведі» 83 рази, причому в множині — 64. Тут pur символізує надійний захист, безпеку з усіх боків. Індру «Ріґведа» називає Пурамдара — «Руйнівник фортець-пур». І водночас мовиться, що він сам — pur, тобто «фортеця», «оплот», «твердиня». З гімнів «Ріґведи» випливає і те, що фортеці-пури належали тим, хто не хотів віддавати Індрі своїх скарбів. Це особливо помітно в міфі про паніїв, які нібито викрали Індриних корів і сховали в далеких краях за річкою Раса. Це цікаво і в зв’язку з тим, що Сквирка — притока Росі, а неподалік і топонім Панікарча, про що вже писалося (ТРС, 153–163). Міфи не раз мовлять, як Індра розбиває фортеці асурів, причому іноді заради своїх союзників. Так, задля царя Діводаси він зруйнував 99 фортець-пур демона Шамбари. Онука Діводаси, теж царя, звали Судас, а в сучасних українців побутує прізвище Судас й похідне від нього — Сдасюк Двоє носіїв цих прізвищ знайомі авторові цих рядків, причому один із них — індолог (Сдасюк), другий (Судас) — журналіст, але вивчав мову хінді. Обидва прізвища не прозорі для українців, а індійські дослідники пояснюють Судас як «Щедродайний (у пожертві богам)».
З деяких міфів випливає, що ведійські поети уявляли фортецю-пуру як неприступну гору, всередині якої були вкрай важливі для Індри та його спільників блага, необхідні для життя: світло, корови, вранішні зорі тощо. В.Рау зазначає, що пури будувалися концентрично — на взірець многокутника, кола або еліпса. І висновує, що:
— pur може бути характеристикою бога («ти — пура», «будь нам пурою» щодо Індри);
— відбувається зближення міфологічного контексту фортеці-<382>пури з горою (у міфі про асура Валу, що сховав корів у горі);
— типова міфологічна ситуація: Індра розбиває фортеці асурів і дасів, тобто purмає своє пряме значення;
— pur вживається і метафорично, позначаючи міцний, надійний захист, що його бог гарантує своїм шанувальникам.
З уживання pur у «Ріґведі», з його синтаксичних зв’язків, типових фразеологічних сполук, характерних міфологічних контекстів, дослідники спробували з’ясувати й суто нелінгвістичне питання: кому ж належали фортеці-пури в «Ріґведі»?
Синтаксична конструкція dasihpurah, досл. «дасові пури», недвозначно засвідчує: фортеці-пури належали дасам. Про арійські ж фортеці в «Ріґведі» ніде не згадується. З чого висновується, що арійські племена фортець не мали, принаймні в часи, відбиті в найдавніших книгах «Ріґведи», так званих «родинних мандалах». Фортеці-пури належали племенам, з якими ведійські арії постійно воювали. І саме ці фортеці стали для аріїв символами могутності й неприступності. Характеристики їх переносилися на богів, здобувачів фортець-пур, насамперед на Індру.
Дослідників цікавило й питання: до «сприятливої», девівської чи «несприятливої», асурської зони належить слово pur. Адже «Ріґведі» властива «девівська» й «асурська» лексика, лексична амбівалентність, двозначність, коли одне й те саме слово, вжите, скажімо, щодо богів, має позитивний зміст, а вжите щодо асурів — негативний. З одного боку, Індра руйнує асурські фортеці, а з іншого — його закликають бути й називають пурою — оплотом, опорою. Не виключено, що пура й опора — споріднені слова.
У «Ріґведі» 11 разів ужито епітет Пурамдара, «Руйнівник пур» — 8 разів щодо Індри, двічі — щодо Аґні й один раз щодо обох укупі. Отож можна вважати, що для Індри епітет Пурамдара — постійний. 8 разів ужито епітет Пурабгід — «Розбивач пур»: 6 разів щодо Індри, один раз — щодо Соми, який порівнюється з Індрою. І один раз щодо багатства, яке просять в Індри і яке наділене якостями цього бога. Тож і Пурабгід можна вважати епітетом Індри. По разу вжито Пурохан, синонім до Пурамдара, й пурапаті — «начальник фортеці-пури». Тобто виходить, що пурамдгара, пурабгід, пурохан, які стали епітетами Індри, належать до міфологічної сфери, пов’язаної з Індрою, і характеризують його як нищителя ворожих фортець-пур.
Іменник pura в «Ріґведі» має кілька епітетів-прикметників, найпоширеніший з яких ayasa <383> — «залізний». Залізними називають ворожі фортеці-пури, залізною фортецею закликають стати Індру, Аґні, священну ріку Сарасваті. І сам Індра іноді називається «Залізний». Це свідчить, що слово залізний ужите в «Ріґведі» метафорично, в значенні «твердий» (звідки й твердиня — «фортеця»), «міцний», «неприступний», «неподоланний», «могутній», хоча санскритські словники такого значення для ayasa й не дають. Ця характеристика фортеці, схоже, для творців «Ріґведи» видавалася досить істотною (СВР, 209, 212).
Синонімом до pura в «Ріґведі» виступає іменник dahi (двічі), досл. «насип», «вал», «гребля», що підтверджує: пура обносилася земляними або глиняними валами. Ще один синонім — durga, досл. «неприступна», «недосяжна», «важкопрохідна», тобто «фортеця», «твердиня», «гора» (Дурґа й ім’я богині-воїтельки, дружини Шіви-Рудри). Тож pura в семантичному ряді слів на означення поняття «фортеця» має незаперечну перевагу. Синонімів до pura небагато й вони рідковживані. Та оскільки від розуміння цього терміну в «Ріґведі» багато в чому залежить періодизація історії Давньої Індії, а надто — уточнення хронології і шляхів просування ведійських аріїв з місць першопочаткового замешкування, доцільно поглянути й на деякі інші факти.