Індоарійські таємниці України
- Автор: Наливайко Степан
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: Культурология
Электронная книга - «Індоарійські таємниці України». Краткое содержание книги:
Широке залучення індійського та іранського мовного фактографічного та культурологічного матеріалу дозволило по-новому осмислити давні й нинішні українські реалії, пояснити низку винятково важливих для вітчизняної історії термінів та імен, показати, що назви «Україна», «Русь», «українці», «козак» сягають тисячолітніх часових глибин.
І що українська історія творилася рівнобіжно з історією найдавніших цивілізацій світу.
Для імені Шамбара Парпола пропонує тлумачення, яке засвідчує його «арійський» статус, бо в буддійському тантризмі ім’я одного божества має варіанти Шамбара й Шамвара, Самбара й Самвара (мовою хінді — Шамбар, Шамвар, Самбар і Самвар). Дослідник висновує: ім’я Sambara утворене від кореня var — «оточувати», «огороджувати», «захищати», «охороняти», і префікса sam. І таким чином var тотожне авестійському var — «укріплене місце», «фортеця». У санскриті samvara означає «загорожа», «гребля», «насип», а samvarana — «обора для худоби», а також — «відгороджування», «замикання», «зачиняння» (СРС, 667). Ім’я Самварана в «Ріґведі» має <387> мудрець-ріші. Для «Ріґведи» незвично, щоб ріші мав майже таке саме ім’я, як і демон, зважаючи на чітке розмежування лексики по двох протиставних одна одній зонах — «сприятливій», пов’язаній із богами-девами, й «несприятливій», пов’язаній із демонами-асурами.
Куру, легендарний цар Місячної династії, предок кауравів і пандавів, війну між якими описує «Махабгарата», був сином царя Самварани й Тапаті, дочки Сонця. Ім’я Тапаті містить той самий корінь tap, що й наші слова тепло, теплий, теплота, топити. І споріднене з іменем скіфської богині Табіті, яку Геродот ототожнює з Гестією (римська Веста) — богинею домашнього вогнища в грецькій міфології. А Табіті, Геродотову «царицю скіфів», дослідники якраз і вважають жіночим божеством, що уособлює родинне вогнище.
Про царя Самварану «Махабгарата» наводить переказ, що через всілякі лихоліття й ворожі напади він мусив полишити своє царство. З дружиною Тапаті, синами й родичами він оселився в лісистій місцевості біля гори, яку омивала велика ріка Сіндгу. Там у спорудженій фортеці всі спокійно жили тисячу років, а тоді їх одвідав великий мудрець Васіштха, нащадки якого носили пасмо волосся на виголеній голові. На восьмому році мудрецевого життя тут Самварана попрохав Васіштху стати його пурохітою, тобто домашнім жерцем. Той погодився, і невдовзі зробив так, що цар-вигнанець очолив усіх воїнів-кшатріїв на землі, звоював світ і здійснив багато винятково складних і щедрих царських жертвоприносин. Тапаті народила йому сина Куру, який прославив свою країну Курукшетру, досл. «Поле Куру».
Схоже, укр. обора має компонент var/bar, який на українському грунті прибрав форми вор/бор. Обора — кошара, огороджене місце для худоби, корів (пор. у Бориса Грінченка: «Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови»). Слово обора несе ідею круглоти, властиву й конфігурації давніх фортець. Прикметник обороватий означає «круглястий». Якщо йти далі, то й укр. боронити, оборона пов’язується з ідеєю кола, колового захисту й захисної споруди круглої форми. Прикметник оборонний — «захисний», очевидно, сходить до первісного уявлення про укріплення для захисту з усіх боків від ворожого нападу. Цілком можливо, що початкове о в слові обора — залишок давнішого ґо — «корови/воли», «худоба» (пор. індійське Ґопалан, відбите грецькою як Аполлон). Підтверджує таку думку й санскр. gotra — «сім’я», «рід» (первісно «череда/гурт корів»), то<388>тожне укр. отара. З іншого боку, санскр. goshala, досл. «корівник», по суті, теж «обора», на українському грунті має форму кошара (go — «корова», shala — «приміщення», споріднене з укр. зала, англ. hall).
Цікаве в цьому плані й укр. забора — «загорожа», «гребля», рос. забор — «паркан», походження і первісне значення яких остаточно не з’ясоване. Але компонент бор у них співставляють із давньоверхньонімецьким bara — «огороджена земля», середньоверхньонімецьким bar — «огорожа», «перепона» (звідки й бар’єр), а також забороло — «міська стіна», «паркан на міській стіні», старослов’янське забрало — «стіна міської фортеці» тощо (ЕСУМ, ІІ 214). Забора семантично відповідає слову загорожа, тобто бора/бор значеннєво тотожне город/горож від дієслова городити. В Україні чимало топонімів з компонентом город, городок (Білгородка, Вишгород, Звенигород, Івангород, Миргород, Райгород, Самгородок), а в Індії — з garh (Кішанґарх, Рамґарх, Тараґарх, Чандіґарх), яке й собі має значення «укріплене місце», «фортеця», «місто». У наведеному переліку індійське Тараґарх — семантичний двійник української Таращі на Київщині, де ща, як і ще (селище, городище, кладовище, монастирище, церквище, урвище) та щина (батьківщина, Київщина, Львівщина, Черкащина) споріднені з санскр. stha, sthana — «місце», «місцевість», «край».
Ім’я Шамбар/Самбар може виявитися спорідненим з українською назвою Самбор/Самбір, яку пояснюють то як «Самі бори» (мовляв, зелені бори вкривали всю округу), то як «Сам-бір», тобто «Один бір», виходячи з того, що є і хорватське місто Самобор. Інші вбачають у назві дослов’янське сам-бар — «злиття», «стікання», оскільки біля Самбора зливаються Дністер і його притока Яблонка (ТСУ, 311). Останнє тлумачення більш вірогідне, бо санскрит знає дієслівну основу shamb/ samb — «згуртовувати», «накопичувати», «збирати» (СРС, 636). А українська топоніміка знає назву Зборів — нині райцентр на Тернопільщині, у верхів’ї Стрипи, лівої притоки Дністра.
У зв’язку з Самбором можуть бути цікавими дані «Ріґведи». У ній мовиться, що Індра зруйнував 99 фортець-пур демона Шамбари. Судячи з усього, він наймогутніший і найнебепечніший Індрин супротивник, бо згадується найчастіше. Шамбара живе в горах, що й собі показово, бо неподалік Самбора в Прикарпатті тягнеться Самбірське плато, назване, як гадають, за назвою міста.
Тож компонент бор/бір у назві Самбор/Самбір цілком може означати «укріплення», «фортеця». Тим більше, що не так дале<389>ко від Самбора є назва з достеменно цим компонентом. Мається на увазі Ужгород, угорська назва якого — Унгвар, де вар з угорської і означає «місто», первісно — «укріплення», «фортеця». Воно рясно відбите в слов’янському світі: пол. warosz — «мала фортеця», болг. варош — «центр міста; стара (укріплена) частина міста», серб. варош — «місто». Всі ці терміни дослідники зводять до індоіранської дієслівної основи var — «обносити», «оточувати», «обгороджувати», «захищати», «боронити» (ЕСУМ, І 333). У санскриті іменник vara означає «обмежений, замкнутий простір», «коло», «круг» (СРС, 565).
Праслов’янське vor/ver означає «закривати», «замикати», давньоруське воръ — «огорожа», «огороджене місце». Лит. api-varas — «загорожа для худоби», гот. warjan — «захищати», «охороняти», англ. weir — «гребля», «насип». Є низка й українських термінів з близькою семантикою: варувати — «зберігати», «оберігати», зворати, заворити — «загородити», обворити — «загородити жердинами», вор, вір — «жердяна огорожа», вориння — «частокіл», «огорожа», варунок — «захисна берегова споруда», ворянок — «загорожа для худоби», ворідчик — «обнесений огорожею квітник біля хати» тощо (ЕСУМ, І 334, 401, 426). Забороло, забрало — «фортечна стіна», забора (рос. забор) — «загородження», боронити, брама (пор. ворота). Обора й огорожа первісно мали форму об-вора, об-горожа, де префікс об (рос. обо) тотожний санскр. abhi — «довкола», «довкруж», «зусебіч» і лит. арі (пор. api-varas). Це лише деякі з прикладів, як var/ vor/vir та bar/bor/bir відбилися в численних і дуже давніх українських словах і термінах. Тож вар/ вор/вір мусило відбитися й відбилося в українських назвах. Це, зокрема, історичні міста Варин у Переяславській землі та Вирь у Чернігівській землі, Воровичі (вище Києва; ЕС, 29, 31, 34), Заворичі (на Київщині) тощо. Синонімом до завор у назві Заворичі є заруб — «засіка», «загорожа», «укріплення з повалених дерев», а також — «кошара для худоби». Історичне місто Заруб відоме в Київській землі на правому березі Дніпра, біля колишнього с. Зарубинці Канівського району на Черкащині (ЕС, 61). Ці факти підтверджують, що й назва Сквара/Сквира може стояти в цьому ряді. Тим більше що неподалік Сквири є Пустоварівка, в назві якої наявний елемент вар.