Що з тебе виросте, Фрітьофе? Людина, яку покликало море

— Власну експедицію? — луною обізвався здивований Антоній.

— А чому б і ні? Це моя мрія. І не сьогодні вона виникла в мене. Я вже давно готуюсь до її здійснення. У мене вже майже готовий план.

— Це чистісіньке шаленство! — вибухнув Антоній. — А ти подумав про гроші? Ти дуже непрактичний. Що ти вбив собі в толову? Ти не рівняйся з Нансеном. Треба мати або великі гроші, або таку славу, як він. Ну і його талант. Ти знаєш, що Нансен недавно став професором біології в нашому університеті? А ти хто із своїм дипломом штурмана? Хто тобі допоможе? Хто захоче ризикувати?

— Я вже подав заяву в морське училище, на тому тижні складаю екзамен. Стану капітаном далекого плавання. Ти кажеш, що мене ніхто не знає. А пам'ятаєш, ким був Нансен до своєї експедиції в Гренландію? Його теж ніхто не знав. Усі тільки знущалися і глузували з нього. Не забувай, що в мене вже немалий досвід за плечима. В Антарктиці я побував у таких бувальцях, що взагалі ледве вирвався звідти живим. Наше прізвище знає вже вся Норвегія. Скажу тобі першому, що я задумав, про що багато років мрію. Тілько пам'ятай: нікому про це ні слова.

Руал, широко ступаючи, ходив по кімнаті. Вражений Антоній дивився на брата, як на чужого, ніби оце тільки зараз познайомився з ним.

— Ти розумієш, в який час ми живемо! Неповторний! Людство раптом зрозуміло, що на географічній карті є білі плями… Людство зацікавилось обома полюсами земної кулі. Настала ера великих відкриттів. Пірі організовує одну експедицію за одною, зимує серед ескімосів, щоб набути потрібного досвіду; не досягнувши мети, повертається і робить нову спробу. Ніщо не може його зупинити. Знову і знову поривається він до полюса, на якому ще ніхто не побував. Я розумію його, Антонію. Ця людина мені подобається. На зимівлю в Антарктику вирушає Карстен Борхгревінк, який кілька років тому перший ступив на цей таємничий континент. Капітан Отто Свердруп відплив на «Фрамі» вивчати північне узбережжя Гренландії. Я вже не кажу про інших. Стає тісно. Якщо так піде й далі, мені вже нікуди буде пливти, для мене не лишиться білої плями на глобусі. Я вже багато років готуюсь до власної експедиції, краще за інших знаю полярні льоди. А це тобі неабищо. Шведський аеронавт Андре[16] хотів здобути полюс з повітря, але він мало що знав про арктичні льоди, і це його погубило. Він не мав належної підготовки, без якої неможливо досягти успіху. Я добре усвідомлюю небезпеку і труднощі, які постануть на моєму шляху, але тільки для того й живу, щоб їх долати. Нічого іншого для мене не існує!

Антоній, мов зачарований, вдивлявся в Руалове обличчя, що враз так змінилося. Він відчував, що зараз годі щось заперечувати. Ніколи ще Антоній не бачив брата таким збудженим, не чув, щоб він стільки говорив, виповідаючи свої найпотаємніші мрії.