Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Хто тільки не намагався обмежувати переселення євреїв, виганяти їх з насиджених місць або просто знищувати! Виганяли їх із Іспанії (VIII ст.), з Києва (X–XI ст.), з Польщі, Німеччини. Наполеон намагався їх приручити (вимагав клятв, що вони стануть «нормальними підданими», як французи, а не «нацією в нації»). Царизм не пускав у Росію («межа осілості»). Тотально знищував євреїв Гітлер. «Приклав руку до «розв'язання» єврейської проблеми і Сталін… Дуже багато великих людей із ненавистю говорили про євреїв і обґрунтовували свої думки цитатами із священних для іудеїв Тори і Талмуда [ «Злочинний народ» (Сенека). «Огидний народ» (Таціт). «Євреї—брехуни всі, без винятку» (Коран). «Євреї деруть шкуру з бідних людей» (Е. Роттердамський). «Це проклята раса…» (Е. Золя). «Краше язичники, ніж жиди» (Петро І). «Безжалісна нація» (Ф, Достоєвський). «Пройшлись» по євреях також Вольтер, Кант, Гете, Шіллер, Лютер, Гюго та ін]. І цитати, на перший погляд, убивчі: «Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту…» (Єз. IX. 6). «…Бо зроблю Я кінець всім народам, між якими тебе розпорошив, та з тобою кінця не зроблю», — говорить Бог євреїв (Єр. XXX. 11). «Народ Ізраїлю кращий із роду людського… Світ створений лише для євреїв, вони — плід, інші народи — лушпиння» (Талмуд). Ну куди далі їхати! Стародавній Ізраїль наділив свого бога Ієгову, а отже, душу свого народу рисами надзвичайної жорстокості і людиноненависництва, мстивості і несправедливості. Він не має нічого спільного з гуманістом Христом. Ось мета євреїв: «І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці — за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонятися тобі та злизувати пил твоїх ніг (Іс. XLIX. 23).
Єрусалимський храм — справжнє побоїще. Жерці по кісточки ходили в крові, піднімаючи одяг. По-садистськи вбивали тварин, а бувало й дітей. Їхні жертви, стоячи, повинні були стікати кров'ю від безлічі уколів (такий ритуал єврейського вбивства). Навіть царську сім'ю в Єкатеринбурзі хотіли вбити саме так. Але щось перешкодило, тому царя і його нащадків розстріляли.
Повторюю: куди далі їхати? «Лише Гітлер із його фабриками смерті міг урятувати людство від кровожерливих євреїв». Такі сентенції широко представлені в десятках книг і брошур. Євреїв звинувачують у тому, що вони вигадали капіталізм, а потім — соціалізм, і в тому, що «нав'язали» свого Бога, і в тому, що його вбили. Словом, у всіх гріхах.
А насправді, це перш за все вражаюче нерозуміння арійсько-семітської проблеми — стрижневої проблеми історії. Запаморочення, перекручування біблійних цитат, ігнорування суті й контексту Біблії й Талмуда — страшна, патологічна помилка навіть знаних інтелектуалів. Тому ще і ще раз наголошую: зміст Святого Письма потрібно розуміти не буквально. Не у фізичному (расовому), а в духовному смислі постають перед нами взаємини євреїв і, якщо хочете, «гоїв» [Інші народи, неєвреї]. Та й у самому житті потрібно бачити духовну основу. Що це означає? А от що: фізично євреї ввійшли в життя багатьох націй і народів. А духовно — навпаки, всі інші нації і народи ввійшли в інтелектуальний, релігійний, духовний дім, зведений іудеями. Що становить духовний світ — душу українців, поляків, німців, італійців, французів та будь-якої європейської нації? Християнство з його Богом, Трійцею, апостолами та їх ученнями, Біблією, молитвами, мораллю (заповідями), мистецтвом (міг вже говорили, що основний зміст усього європейського живопису, поезії — біблійно-християнський), філософією (моральний імператив Канта; Гегель, Фіхте, Соловйов, Розанов, Бердяев та весь ідеалізм), способом життя, святами, обрядами, віруваннями, обрисом міст (золотоверха Москва, собори Рима, київські церкви тощо). Звідки все це? Хіба не від Ізраїлю? Адже все давньоруське книжництво (за змістом) звідти. А чиї імена ми носимо — Марія, Андрій, Петро, Павло, Йосип, Яків, Іван тощо — звідки вони? Зайдіть у вівтарі наших церков: як і єврейські скінії, вони розділені надвоє. Там єврейський семисвічник, «ковчег» та інші атрибути. Подивіться на іконостаси. Там ізраїльсько-галілейські лики. Вслухайтесь у церковні співи. В них прославляється Ізраїль і його цар Христос або Давид, його святі.
— Я ось що скажу. Історичній науці потрібно врешті-решт подолати презентизм, тобто розгляд і оцінку подій минулого тільки як позицій сучасності. Посилаючись на Біблію, ми звинувачуємо сучасних євреїв у тому, що говорили й робили їхні пращури 2–3 тисячі років тому. Хіба так можна? Тоді й сучасних, монголів потрібно притягати до відповідальності за дії Чингісхана, не кажучи вже про німців з їх «есесівським минулим». Та й вашого брата — слов'янина — також. Адже княгиня Ольга, наприклад, творила геноцид тільки через те, що вбили її чоловіка — князя Ігоря.