Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Історія польсько-українських конфліктів т.3
Історія польсько-українських конфліктів т.3 - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Історія польсько-українських конфліктів т.3

Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.3». Краткое содержание книги:

Автор у хронологічній послідовності зібрав і упорядкував документи про події в Закерзонні у 40-х роках XX ст. Показано, хто був винний у винищенні українського населення. Наведено історію цього регіону.
Кожного, хто високо оцінив важливість і актуальність виходу в світ трьох томів книги Миколи Сивіцького «Історія польсько-українських конфліктів», просимо приєднатися до нашої сердечної вдячності п. Ярославі Барусевич та Дослідній фундації ім. О.Ольжича в СІЛА за сприяння у виданні цієї книги.
1 ... 122 123 124 125 126 127 128 129 130 ... 184
Перейти на страницу:

Підсумок 1945–1947 років був трагічний. У результаті братовбивчих боїв на всій охопленій боротьбою території загинуло приблизно 7 000 українців, тоді як на польському боці — 1600 військових, міліціонерів і функціонерів Управління безпеки і 600 осіб цивільного населення. Після виселенців залишилися сотні опустілих сіл, зарослі поля і здичавілі сади.

Stanisław Kryciński. Pogórze Przemyskie. Słownik krajoznawczo-historyczny. - Warszawa, 1992. - S. 29–31.

Документ 61

ЛУБНО

Село Лубно[44] розташоване приблизно на відстані 5 км на захід від Динова. У 1880 році тут мешкало 1200 українців, 676 поляків і 18 євреїв. (…) Шематизм Апостольської адміністрації Лемківщини у 1936 році показував 1976 греко-католиків, приблизно 1300 римських католиків, приблизно 70 євреїв. (…)

[Національні суперечності спостерігалися вже у XVI столітті. Тоді] велика полонізаторка, землевласниця Катажина Ваповська (актом від 23 січня 1593 року) силою відібрала ключі від церкви і перетворила її у римо-католицький костел, а парафіяльне поле передала єзуїтам у Ярославі. (…) У 1722 році лубняни вчинили бунт проти оселення поляків-колоністів. (…)

Під кінець 1943 року в лісах сформувались польські партизанські загони, які почали здійснювати замахи на українських діячів. Першим, хто загинув у власному будинку від рук польського бандита, був голова УДК у Динові — Микола Левицький з Павлокоми. Незабаром загинув Карпа, також з Павлокоми — бухгалтер кооперативу з Динова. Його вбили над Сяном біля Динова. Весною 1944 року польські терористи вбили мешканця Лубна Левковича під час роботи на залізничній колії. Від куль польських бандитів загинув також ідейний душпастир, священик Іван Гайдук, якого за працю, спрямовану на національне самоусвідомлення, Апостольська курія адміністрації Лемківщини перевела з однієї парафії на іншу. Його вбили під Журавцем, біля села Каролівка.

28 липня 1944 року до Лубна увійшла Червона Армія. Вона організувала тут так званий «запасний полк». Одним із завдань цього полку було виловлювання молодих хлопців і, після короткого ознайомлення зі зброєю, відправлення їх на фронт. З Лубна забрали приблизно 30 хлопців. Слід по них пропав. Решта переховувались у лісах та інших криївках. Після відходу сові'тів поляки розпочали бандитські акції проти українців. Уранці 7 березня 1945 року озброєні польські банди з навколишніх сіл: Гарта, Футома, Виробіска, Весола та інших під керівництвом місцевих поляків почали грабувати і вбивати українське населення. Поділившись на групи по 10–15 осіб, вони оточували по кілька хат, грабували все, що потрапляло до рук, а чоловіків, які не встигли втекти або сховатись, вбивали на місці. Місцеві поляки виконували подвійну роль: самі вбивали і показували чужим українські хати. Бувало і так, що поляк вбивав свого сусіда-українця. Щоб не бути впізнаним, вони надягали на обличчя маски. Серед місцевих поляків у вбивствах українців брали участь: Алойзи Чарнік, тоді 26-річний, Ізидор Мицька — 25 років, Юзеф Кустра — 22 роки (мати українка), Келбасови, Жачкови, Крушкови, Хром'як, Юзеф Сенько, Починяк (прибулець зі сходу) та інші. Головним керівником польських бандитів у Лубні був Міхал Барць (нині чиновник староства у Бжозові), а його помічником був Ізидор Фукса. Терор на селі тривав приблизно місяць. За цей час поляки вбили у Лубні близько 90 осіб, головним чином чоловіків. Найбільше людей вбито 7 березня 1945 року, коли українці, що не сподівалися нападу, не мали часу сховатись. Не було і мови про якусь самооборону. Українці не мали зброї, ніхто не сподівався такого ганебного варварства з боку поляків. Серед українців почався голод, бо поляки пограбували все, навіть картоплю з підвалів. Ситуація стала загрозливою. Терор, вбивства і голод не припинялись. (…)

Треба було вирішувати: залишатись у селі чи виїжджати у невідоме до СРСР. Вирішили виїжджати. 15 квітня 1945 року совіти прислали підводи і вивезли тероризованих українців Лубна до Санока, а звідти через кілька тижнів залізницею в околиці Тернополя. Виїхали тільки з тим, що мали на собі, бо все майно пограбували поляки. (…)

Вони намагалися знищити все, що українське. Зруйнували церкву і дзвіницю, а камінь використали на будівництво дороги. У плебанії розташували гмінну канцелярію і школу. Зруйнували будинок «Просвіти», матеріал забрали мешканці Уланиці. Хати українців і їхні господарства позабирали місцеві поляки або прибульці зі сходу. На порядку денному були сварки і бійки, бо кожний хотів здобути для себе кращу частину. Наприклад, Ян Голомб, який мотикою добивав українців, сварився з Анджеєм Келбасою за поле Михайла Пудли. Одного дня Келбаса вбив Голомба ударом сокири у голову. (…) У Лубні в стодолі Олекси Трояна бандити знайшли Максима Андруша, Семена Бревка, Івана Трояна, Григорія Воловника, Павла Васінька, а зі стайні греко-католицького пробоща витягнули Богдана Дороцького. Всіх побили, зв'язали руки колючим дротом і напівживих укинули до Сяну.

вернуться

44

В оригіналі Лубна.

1 ... 122 123 124 125 126 127 128 129 130 ... 184
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)