Студії з української етнографії та антропології

коли б ми схотіли переказати тут зміст пісень цієї частини весілля але ми не можемо не згадати за ті порівняння, які щохвилини трапляються в них,— порівняння чисто ведичного характеру,— з биком та телицею, та за очевидні ознаки безперечного фалічного культу, що виявлені в наївних формах, без икого-будь прикриття, але й без цинізму чи п'яної розпустноети.

Підійшовши до комори, дружко та молодий звичайно зостаються перед її дверима, а молода входить до комори разом зі свашками, що починають одразу роздягати її. Скинувши з молодої всю одежу, її цілу оглядають. І роблять це з великою увагою, уважаючи, щоб на ній де-небудь, наприклад у волоссі, не було яких небудь колючих річей (проторгу) або вузликів. У наші часи це пояснюють бажанням попередити всяке можливе фальшування щодо захованого молодою дівоцтва, але вже та обставина, що переводять таке саме обслідування і молодого та його білизни, примушує думати, що причини всіх цих осторог не в цьому, бо жах перед вузликами прямо вказує на побоювання перед якоюсь сторонньою чинністю, спрямованою на те, щоб позбавити молодого його сексуальної енергії, бо при цьому головну ролю грають якраз протпрги та особливо вузлики. Скоро на молоду надягнуть чисту сорочку, уважно обдивившись її теж, вводять молодого, роздягають його з такою самою обережністю і нарешті лишають молодих на самоті, рекомендуючи їм, щоб вони не примушували гостей дуже довго на них чекати. Цю пораду дають молодим тому, що, згідно 3 народним розумінням, принаймні сучасним, головна мета перебування молодих у коморі — це негайна дефлорація молодої та повідомлення про цей факт усіх присутніх на весіллі. Найчастіше, звичайно, це так і буває. Молодий стуком у двері дає про це знати старшому бояринові та свашкам; свашки входять до комори, скидають з молодої сорочку, надягають на неї иншу та, вдягнувши її, виводять до гостей, несучи перед нею докази її дівоцтва. В цю хвилину оргіястич-ний характер весілля досягає свого апогею: всі плигають по лавах, кричать, співають, плескають руками об стіл, мокрий од розлитої на ньому горілки, тощо. Иноді це все трохи затягується, коли молодий не виявить досить енергії для досягнення головної мети обряду. Тоді старший боярин та дружки виводять його з комори, ходять з ним по цілому дворі, відчиняють всі зачинені двері, відсувають всі засувки, розв’язують всі вузлики, де б вони не були, тощо (це підтверджує ті зауваження, що ми їх висловили вище), а коли й це не помагає, то молодого заступає старший боярин або дефлорацію переводять штучним способом. Якщо молода виявить себе «нечесною», не признавшись у тому наперед, то на неї сиплються всі можливі образи, співають непристойних пісень, радощі з весілля зникають та всі розходяться, часом знаходячи собі задоволення в тому, що на батьків ославленої молодої надягають солом'яні хомути, частують їх горілкою з шклянки з пробитим дном тощо. Все це. однак, як писав ще Чубинський, переходить тепер в царину переказів, бо ж і звичаї багато в чому змінились, та й дівчата стали досить спритні, щоб сховати те, що могло б намикати на них неприємності, а найголовніше зникла вже певність у тому, що схована молодою од людей її «нечесність» може накликати всяке люю і на цілу її родину...