Чоловіки, що ненавидять жінок
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millennium #1
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5354-1
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Маньяки
Электронная книга - «Чоловіки, що ненавидять жінок». Краткое содержание книги:
Сорок років загадка зникнення юної родички не дає спокою промисловому магнату, й він здійснює останню у своєму житті спробу — доручає розшук зниклої журналісту Мікаелю Блумквісту. Той береться за безнадійну справу скоріше для того, щоб відволіктися від власних неприємностей, але невдовзі розуміє: за фасадом ідилічно мирного містечка криється справжнє пекло — протягом десятиліть хтось катує та вбиває жінок. До Блумквіста приєднується Лісбет Саландер — геніальна (чи божевільна?) дівчина-хакер, чиє минуле також сповнене гірких таємниць.
Дірк Фруде якось дивно подивився на Мікаеля:
— Ви жартуєте.
Мікаель похитав головою.
— Дірку, за останні дні я розкопав більше даних про зникнення Харієт, ніж усе офіційне розслідування років за тридцять. Зараз моя проблема полягає в тому, що ми не обговорили, перед ким я повинен звітувати за відсутності Хенріка.
— Ви можете розповідати мені.
— Добре. Мені необхідно рухатися далі. У вас є трохи часу?
Мікаель побудував розповідь про свої відкриття якомога логічніше. Він продемонстрував знімки з Йєрнвегсґатан і виклав свою теорію. Потім пояснив, як його донька розкрила таємницю телефонної книжки, і під кінець описав знайдений зв’язок з жорстоким убивством Ребеки Якобссон у 1949 році.
Змовчав він лише про те, що зумів розгледіти Сесілію Ванґер у вікні кімнати Харієт. Він волів сам поговорити з нею, перш ніж кинути на жінку тінь підозри.
Лоб Дірка Фруде вкрили зморшки заклопотаності.
— Ви гадаєте, що вбивство Ребеки має відношення до зникнення Харієт?
— Не знаю. На перший погляд це виглядає неймовірним. Разом з тим не можна заплющувати очі на той факт, що Харієт записала в телефонній книжці ініціали «РЯ» поряд з указівкою на закон про спалення жертви. Ребеку Якобссон спалили. Зв’язок з сім’єю Ванґер безперечний — вона працювала в концерні «Ванґер».
— А як ви все це поясните?
— Поки я не можу цього пояснити. Але я хочу рухатися далі. Ви представник інтересів Хенріка, і вам доведеться приймати рішення за нього.
— Можливо, слід повідомити поліцію.
— Ні. В усякому разі, ми не станемо цього робити без дозволу Хенріка. Справу про вбивство Ребеки давно закрито за давністю, і поліцейське розслідування припинено. Ніхто не почне знову морочитися з убивством, скоєним п’ятдесят чотири роки тому.
— Я розумію. Що ви збираєтеся робити?
Мікаель устав і пройшовся по кухні.
— По-перше, я хочу перевірити зачіпку з фотографією. Якщо ми дізнаємося, що побачила Харієт… думаю, це зможе стати ключем до подальшого розгортання подій. По-друге, мені потрібне авто, щоб дістатися до Нуршьо і подивитися, куди приведе цей слід. І по-третє, я хочу перевірити цитати з Біблії. Ми вже прив’язали одну цитату до жахливого, огидного вбивства. Залишається ще чотири. Ось тут мені і знадобилася б допомога.
— Яка саме допомога?
— Мені потрібний помічник для розслідування — людина, яка зможе перерити старі прес-архіви і відшукати Магду, Сару і решту, кого Харієт перелічила на ім’я. Якщо я маю рацію, то Ребека не єдина жертва.
— Ви хочете сказати, доведеться посвятити когось іще…
— Раптово виникла потреба провести розшукові роботи колосального обсягу. Коли б я був поліцейським, що веде розслідування, я зміг би розподілити людські ресурси і відправити співробітників ритися в паперах. Мені потрібний професіонал, який уміє працювати в архівах і в той же час заслуговує на довіру.
— Я розумію… взагалі-то я знаю одного компетентного пошуковця, — сказав Дірк Фруде. — Вона вивчала ваші особисті обставини, — вихопилося в нього перш, ніж він устиг подумати.
— Хто вивчав і що? — спитав Мікаель Блумквіст з металом у голосі.
Дірк Фруде раптом зрозумів, що бовкнув те, чого, мабуть, не слід було говорити.
«Я старію», — подумав він.
— Я просто роздумував уголос. Не зважайте.
— Ви замовляли на мене досьє?
— Нічого страшного, Мікаелю. Ми хотіли найняти вас і перевіряли, що ви за людина.
— Значить, ось чому мені завжди здавалося, що Хенрік Ванґер бачить мене наскрізь. Наскільки докладним воно було?
— Досить докладним.
— Включаючи проблеми «Міленіуму»?
Дірк Фруде знизав плечима:
— Це було актуальним у той час.
Мікаель запалив сигарету, п’яту за цей день. Він зрозумів, що куріння знову стає його звичкою.
— Ви отримали письмовий звіт?
— Мікаелю, там немає нічого особливого.
— Я хочу його прочитати, — сказав він.
— Мій голубе, у цьому немає нічого дивного. Ми хотіли перевірити вас, перш ніж найняти на роботу.
— Я хочу прочитати звіт, — повторив Мікаель.
— Дати на це дозвіл може тільки Хенрік.
— Справді? Тоді я скажу так: звіт повинен бути у мене в руках протягом години. Якщо я його не отримаю, я зараз же відмовляюся від роботи і їду до Стокгольма нічним поїздом. Де звіт?
Дірк Фруде і Мікаель Блумквіст зміряли один одного поглядами. Потім старий адвокат зітхнув і опустив очі.
— У кабінеті, у мене вдома.
Справа Харієт Ванґер була, безумовно, найдивнішою історією з усіх, у які доводилося вплутуватись Мікаелю Блумквісту. Взагалі його життя за весь останній рік, починаючи з того моменту, як він опублікував матеріал про Ханса Еріка Веннерстрьома, нагадувало суцільні американські гірки, що переважно складаються з ділянок з вільним падінням. І кінця цьому, схоже, поки не було видно.