Чорнильне серце

Меґі навіть не повернула в його бік голови. Вона не зводила очей з Вогнерукого. Так, то був він.

— Вітаю, Меґі! — гукнув згори Вогнерукий. — У тебе блідий вигляд. — Він намагався говорити якомога безтурботніше (на голосах Меґі розумілася), але цього разу його голос виказував страх. — Батько переказував тобі вітання! Велів повідомити тобі, що скоро забере тебе звідси. І прийде він не сам!

— Ти, вогнеїде, як посидиш там іще трохи, то станеш справжнім казкарем! — крикнув йому знизу Баста. — Але в твої баєчки вже навіть оця мала не вірить! Придумай щось краще!

Меґі не зводила погляду з Вогнерукого. Їй так хотілося вірити йому.

— Слухай, Басто, відпусти нарешті бідолашну фею! — гукнув Вогнерукий своєму давньому ворогові. — Нехай летить до мене, я так давно не бачив фей!

— Та вже ж! Ні, я лишу її собі! — відповів Баста й дав щигля Дінь-Дінь в її крихітний носик. — Я чув, якщо тримати фей удома, то вони відводять біду. Посаджу її, мабуть, у таку чималеньку пляшку з-під вина. А що феї їдять? Чим її годувати — мухами? Ти ж бо завше водив дружбу з феями.

Дінь-Дінь уперлася ручками в його пальці й зробила відчайдушну спробу вивільнити друге крильце. І це їй навіть удалося, проте Баста тримав її ще й за ніжки, і хоч як вона тріпалася, вирватись їй не щастило. Зрештою фея тихенько дзенькнула й угамувалась. Світилася вона тепер не яскравіше, ніж недогарок свічки.

— А знаєш, Вогнерукий, навіщо я звелів привести сюди дівчинку?! — крикнув Каприкорн своєму бранцеві. — Я хотів, щоб вона вмовила тебе сказати нам, де її батько. Якщо ти про нього, звісно, взагалі що-небудь знаєш, у чому я вже починаю сумніватися. Але тепер він мені вже й не потрібен. Батькове місце займе донька, і то вельми вчасно! Бо я вирішив придумати для тебе якусь дуже незвичайну покару. Щось таке, що справляє враження й не забувається! Зрештою, зрадникові так і треба, еге ж? Ти вже втямив, до чого я веду? Ні? Ну, то я тобі допоможу. Мій новий читець, оця дівчинка, на твою честь почитає нам «Чорнильне серце». Зрештою, це твоя улюблена книжка, хоча не можна стверджувати, що ти в захваті від того, кого ця дівчинка має вичитати. Її батько вже давно вивів би мені з книжки одного давнього приятеля, якби ти не допоміг Чарівновустому втекти. Але тепер замість нього це зробить його доця. То ти вже здогадався, якого приятеля я маю на увазі?!