Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів». Краткое содержание книги:
— Кара, сходи за батьком Йоніка. Йому зараз краще бути з дружиною. Нехай двоє наших солдат попрацюють за нього сьогодні і завтра, щоб його сім'я не залишилась без грошей. Скажи Раїні, щоб дочекалася його тут. Це не займе багато часу, так що вона встигне нас наздогнати.
Внизу Келен зупинила Річарда і попросила Дрефана з Надін почекати на вулиці разом з Йоніком, поки Кара сходить за його батьком. Потім закрила двері, і вони з Річардом залишилися вдвох на напівтемному сходовому майданчику.
Тремтячими пальцями вона витерла сльози і судорожно зітхнула.
— Річард, — мовила вона, — Річард, я не знала. Був поєдинок з Марліном, сестра Тьми… Я не знала, що брат Йоніка так важко хворий, інакше я ніколи б…
Річард притиснув палець до її губ, але зрозумів з виразу очей Келен, що замовкнути її змусив його гнівний погляд.
— Як ти смієш удостоювати брутальну брехню Надін виправданням? Припини! Я знаю тебе і ніколи не повірю таким звинуваченням. Ніколи.
Келен полегшено закрила очі і припала до його грудей.
— Ця нещасна дитина! — Схлипнула вона.
— Я розумію. — Він погладив її по густому довгому волоссю.
— Річард, ми обидва чули, що сказав цей хлопчик після того, як помер.
— Ще одне свідчення, що Храм Вітрів потривожений. Вона відскочила від нього. Зелені очі шукали його погляд.
— Річард, нам потрібно ще раз все обміркувати. Про Храм Вітрів ти знаєш тільки з одного джерела, і до того ж спірного. Це всього лише щоденник, який людина вела від нудьги. До того ж ти прочитав тільки уривки, і з древнєд'харіанського важко перекласти точно. У тебе цілком могло скластися хибне уявлення про цей Храм Вітрів.
— Ну, не впевнений, що можу погодитися…
— Ти втомився до напівсмерті. І не в змозі думати. Тепер ми знаємо правду.
Храм Вітрів не намагається надіслати попередження. Він намагається вбити тебе.
Річард відповів не відразу. Крім гіркоти, в її очах він бачив тривогу.
Тривогу за нього.
— Судячи з того, що пише Коло, це не так. З того, що я вичитав, по-моєму, випливає, що червоний місяць — це попередження про те, що в Храм Вітрів проник непроханий гість. Коли червоний місяць зійшов минулого разу…
— Коло пише, що всі стривожені. Але не пояснює чому, вірно? Може, тому, що Храм Вітрів намагався вбити їх. Коло пише, що чарівники, що відіслали кудись там цей храм, їх зрадили. Річард, спробуй міркувати розсудливо. Мертвий хлопчик сказав: «Вітри полюють за тобою». А коли за кимось полюють, значить, його хочуть убити. Храм Вітрів полює за тобою. Хоче вбити тебе.
— Тоді чому він не вбив мене замість хлопчика? — На це відповісти їй було нічого.
Вони вийшли на вулицю, і їх зустрів погляд синіх очей Даркена Рала. Річард розумів, що цілителі вельми проникливі, але під поглядом цих очей він відчував себе голим. Що ж, гаразд, хоч магії він у них не бачить.
Надін з Йоніком чекали в мовчазній тривозі. Річард шепнув Келен щоб вона почекала з Дрефаном і Йоніком, і взяв Надін під руку.
— Надін, ти не могла б відійти зі мною на хвилинку? Вона засяяла:
— Звичайно, Річард!
Він підтримав її під лікоть, допомагаючи зайти в будинок. Поки Річард закривав двері, вона пригладила волосся.
Але як тільки двері зачинилися, він повернувся до усміхненої Надін і жбурнув її до стіни з такою силою, що ледь не вибив з неї дух.
— Річард… — Задихнулася вона.
Схопивши її за шию, він знову вдарив її об стіну.
— Ми з тобою ніколи не збиралися одружитися. — Магія меча, її лють дзвеніла в його голосі і вирувала в жилах. — І ніколи не одружимося. Я люблю Келен. І одружуся на Келен. Єдина причина, по якій ти ще тут, полягає в тому, що ти якимось чином замішана в тому, що відбувається. І залишишся тут лише до тих пір, поки ми не розберемося, що це таке. Я можу пробачити і простив тобі ту давню історію, але якщо ти ще хоч раз скажеш чи зробиш ще що-небудь настільки ж жорстоке і навмисно заподієш Келен біль, то все життя проведеш тут, в Ейдіндріле, на дні ями. Ти мене зрозуміла?!
Надін ніжно торкнулася пальцем його плеча і терпляче посміхнулася, ніби вважала, що він не цілком розуміє ситуацію і вона зараз його напоумить.
— Річард, я розумію, що ти зараз дуже засмучений. Всі засмучені, але я всього лише намагалася попередити тебе. Я не хотіла, щоб ти залишався в невіданні про те, що сталося. Я просто хотіла, щоб ти дізнався правду про те, як вона…
Він знову вдарив її об стіну. — Ти мене зрозуміла?!
Надін деякий час дивилася йому в очі.
— Так, — відповіла нарешті вона таким тоном, ніби вирішила, що марно щось пояснювати, поки він не охолоне.