Аналітична історія України

Зауважимо, що назва могла бути й місцевого походження та пов’язаною із зовнішністю, – наявністю оселедця, схожого на косу. Бо грузинські та вірменські хроніки часто називають косачами або косаками хозарів та інших тюрків, що практикували подібну ж гунську зачіску. Втім, це не є істотним. Значно більш цікавим є те, що слова “гетьман” та “отаман”, які відігравали ключову ролю в організації козацтва, – є ще старішого походження, та позначають або “високого мужа” – гетьмана, або “батька мужа” – отаман. Це може вказувати на значно глибші корені українського козацтва, яке могло походити ще з отих вільних дружин – “друттін”, що вікінгували на Чорному морі. Цікаво, також, що типові пропорції козацьких “чайок” – 20 м. завдовжки, 3–4 метри завширки та десь 1,5 м. висоти, – один в один співпадають з подібними ж стандартами ґотських дракарів на півночі, в культурі скандинавського вікінгу.

Тільки, що ті не мали при собі пізніших гармат, малокаліберних, але далекострільних.

З другого боку, такі вживані козацькі терміни, як “осавул”, “чауш” або “кіш”, – мають, очевидно, тюркське походження. Тобто – пізніше.

Звичайно виникнення Великої Січi Запорізької пов’язують з ім’ям князя Дмитра Вишневецького, що у козаках здобув ім’я Байди та уперше з’явився на Хортиці десь 1556. Він, ніби, нащадком кунігаса Ґедімінаса та людиною православної віри, а з 1550 був призначений королем (тоді ним був Жиґмонт Авґуст) старостою Канівським та Черкаським. Але, за вдачею був типовим авантюристом – перекінчиком, та цього не помітить хіба що сліпий.

Втім, більш–менш повний звіт про його діяльність читач може знайти в Доповненні 1, складеним за Дмитром Яворницьким, “Iсторія запорiзьких козаків”, Львiв, 1990.

Але, року 1575, по трьох роках “безкоролев’я”, польським королем стає Iштван Батор (польською – Стефан Батори, 1575–1586), бан Трансильванії (Ердею). Польська шляхта вбачала в ньому короля, що буде царювати, а не правити, але потерпіла якнайбільше розчарування. Він твердою рукою притримав шляхту в карбах, навіть скаравши декого за державну зраду на горло, та навів у Польщі чи не найбільший порядок за її історію. Замість зграй озброєної шляхти він завів регулярну армію, до якої залучив і хлопів, та хутко вигнав москалів із Прибалтики.