Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття
- Автор: Форд Мартин
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7279-73-9
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття». Краткое содержание книги:
Усю цю ідею можна було б відкинути цілком і повністю, якби не та обставина, що надзвичайно сильну зацікавленість Синґулярністю продемонстрував цілий пантеон мільярдерів Кремнієвої долини. З нею асоціювали себе й Ларрі Пейдж, і Сєрґєй Брін із Google, і співзасновник PayPal та інвестор Facebook Пітер Тіль.
Білл Ґейтс також висловив своє захоплення здатністю Курцвайля прогнозувати майбутнє штучного інтелекту. В грудні 2012 року компанія Google найняла Курцвайля керувати своєю діяльністю в сфері досліджень новітнього штучного інтелекту, а 2013 року ця ж компанія створила нове біотехнологічне венчурне підприємство з назвою Calico.
Офіційною метою новоствореної фірми є здійснення досліджень, спрямованих на боротьбу зі старінням і на подовження тривалості людського життя.
Моя особиста думка така: щось, схоже на синґулярність, є цілком можливим, утім говорити про її неминучість — це занадто. Найкориснішою ця концепція виглядає тоді, коли її очистити від чужорідного багажу на зразок припущень про безсмертя, і натомість розглядати її просто як один з майбутніх періодів жахливої дестабілізації, спричиненої різким прискоренням технологічного прогресу. Може статися так, що головний каталізатор приходу Синґулярності — створення суперінтелекту — виявиться, зрештою, нереальним або ж можливим лише в дуже далекому майбутньому.[49] Таку думку вже висловили кілька надзвичайно авторитетних дослідників з великим досвідом у сфері науки про мозок. Наум Гомський, який займався когнітивною наукою в МТІ понад шістдесят років, стверджує, що ми стоїмо на відстані «мільярдів років» від створення машинного інтелекту, рівного людському, і що синґулярність — це «наукова фантастика» [8]. Стівен Пінкер, психолог з Гарвардського університету, з цим погоджується і каже, що «вірити в майбутню синґулярність немає жодних підстав. Той факт, що ви здатні зобразити майбутнє у вашій уяві, ще не означає, що воно можливе чи навіть вірогідне» [9]. Ґордон Мур, чиє ім’я, схоже, завжди буде асоціюватися з експонентно прогресувальною технологією, так само висловлює скептицизм щодо того, що коли-небудь зможе статися щось подібне до Синґулярності [10].
Одначе часові межі, якими Рей Курцвайль визначив прихід штучного інтелекту людського рівня, мають багато адептів. Фізик із МТІ Макс Теґмарк, один зі співавторів статті Гокінґа, заявив Джеймсу Гембліну з видання The Atlantic, що «це має статися в найближчому майбутньому. Кожен, хто збирається віддати своїх дітей до середньої школи або ВНЗ, мусить добряче над цим замислитися» [11]. Інші ж фахівці вважають мислячу машину принципово можливою, але гадають, що вона з’явиться у віддаленому майбутньому. До прикладу, Ґері Маркус дотримується тієї думки, що на створення потужного штучного інтелекту піде вдвічі більше часу, аніж прогнозує Курцвайль, і що, «найімовірніше, машини до кінця століття вже стануть розумнішими за нас не лише у грі в шахи й у відповідях на тривіальні запитання, а в усьому — від математики й інженерної справи до науки й медицини» [12].
Протягом останніх років спекуляції щодо штучного інтелекту людського рівня дедалі більше зміщувалися з низхідного програмування до реверсивного проектування з подальшим імітуванням людського мозку. Багато суперечок точиться про перспективність такого методу, а також про рівень деталізованого розуміння, який знадобиться для того, щоб створити функціональну копію людського мозку. Загалом, оптимістичнішими з цього приводу є науковці-комп’ютерники, натомість учені-біологи вельми часто висловлюють скептицизм. Особливо критично налаштованим є біолог П. Маєрс із Університету штату Міннесота. У своєму разючому коментарі на одному з інтернет-форумів він відповів на пророцтво Курцвайля про те, що високоефективний штучний інтелект людського рівня буде створено вже до 2020 року за допомогою реверсивного проектування. Маєрс заявив, що Курцвайль — це «дивак», який не знає нічого про те, як працює мозок, одначе має схильність «вигадувати всілякі дурниці та робити сміховинні заяви, що не мають жодного стосунку до реальності» [13].
Та щодо цього Маєрс може й помилятися. Оптимісти штучного інтелекту стверджують, що для імітації не так уже й потрібно скрупульозно відтворювати людський мозок у кожній його деталі. Літаки ж не махають крилами як птахи. Але скептики відповідають, що ми навіть не наблизилися до розуміння «аеродинаміки» інтелекту, тому не зможемо збудувати крила — хоч махатимуть вони, хоч не махатимуть. Та оптимісти скажуть на це, що брати Райт збудували свій літак шляхом дослідництва й експериментів, а не на основі теорії аеродинаміки. І ця суперечка й досі триває.
49
Варто зазначити, що шляхом до суперінтелекту найчастіше називають інтелект машинний, утім він може бути й біологічним. Людський інтелект можна буде покращити за допомогою технології, або ж людей майбутнього будуть піддавати генній інженерії, щоб їхній мозок досягнув вищого рівня. Тимчасом як країни Заходу будуть вередливо відмовлятися від усього навіть віддалено схожого на євгеніку, є свідчення, що китайці щодо цієї ідеї мають значно менше докорів сумління. Пекінський інститут геноміки взяв багато тисяч зразків ДНК у людей, відомих своїм високим IQ, і нині працює над виокремленням генів, пов’язаних з розумом. Цю інформацію китайці можуть використати для сканування зародків з метою пошуку високорозвиненого інтелекту, і таким чином з часом покращити розумові здібності населення цієї країни.