Історія польсько-українських конфліктів т.3

На підставі всіх обставин, виявлених у процесі судового розгляду, і керуючись приписами статей 3, 240, 245–247 к.к.в.п. суд визнав:

Громадянка Тесля Марія, дочка Стефана, винна у тому, що протягом часу від грудня 1946 року до дня 18 листопада 1947 року на території Перемишльського повіту Жешівського воєводства була членом нелегального союзу ОУН (Організація Українських Націоналістів), який має за мету відірвати частину території, а точніше південно-східних земель, від Польської Держави, у цій організації виконувала функції друкарки технічного осередку при рідрайоні «Холодний Яр», користуючись псевдонімом «Мотря», — тобто у злочині, передбаченому ст. 85 к.к.в.п. (Дз. V.Р.П. № 6/44, позиція 2), і за це засудив громадянку Теслю Марію, дочку Стефана, на основі ст. 85 к.к.в.п. до покарання ув'язненням на 12 (дванадцять) років, а згідно із ст. 46, параграф 1, пункт б і ст. 48, параграф 1 К. — до втрати суспільних і чільних громадянських прав на термін 3 (три) роки та конфіскації всього майна.

На основі ст. 56 к.к.в.п. суд зараховує осудженій у термін покарання позбавлення волі під час тимчасового арешту від 18 листопада 1947 року, і від цього терміну належить відлічувати відбування покарання.

Обґрунтування У процесі судового слухання встановлено: у грудні 1946 року до дому якоїсь Бахурської Марії у Маковій Перемишльського повіту, де мешкала засуджена Тесля Марія, прийшли кілька членів нелегальної української організації ОУН, які після вербування завели її до Турницького лісу в бункер, де переховувався провідник підрайону організації ОУН «Холодний Яр», псевдо «Руслан». Він же надав засудженій псевдонім «Мотря» і влаштував її друкаркою в технічному осередку при підрайоні, чиїм керівником він був. Засуджена передруковувала на машинці під керівництвом «Руслана» всі нелегальні листи, накази чи доповідні «Руслана», які потім розсилались місцевим керівникам за посередництвом зв'язкових.

Засуджена була друкаркою цього технічного осередку банди УПА до квітня 1947 року, а потім разом з «Русланом» і його підлеглими покинули бункер та перемістились у навколишні ліси, оскільки побоювались викриття бункера Військом Польським.

Від квітня 1947 року засуджена, кочуючи лісом, вже не друкувала на машинці, але була зайнята готуванням їжі для членів банди.

Коли у листопаді 1947 року прибули зв'язкові з території СРСР з метою переведення «Руслана» разом з його бандою, як і засудженою, на територію СРСР, «Руслан» доручив засудженій податися до Перемишля й зв'язатися з його дружиною, з якою хотів попрощатись. Із цією метою він забезпечив для засудженої фальшивий паспорт на прізвище Шиманська Францішка і дав відповідні доручення, вказавши місце і час, де хотів побачитися зі своєю дружиною.