Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Историческая проза » Політ співочого каміння. Трилогія з народного життя
Політ співочого каміння. Трилогія з народного життя - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Політ співочого каміння. Трилогія з народного життя

Электронная книга - «Політ співочого каміння. Трилогія з народного життя». Краткое содержание книги:

Побачити світ у краплині роси — великий дар природи. Показати у долі однієї родини величезний пласт закарпатської історії — справжній талант від Бога. Подібні думки спливають із незвичної трилогії Дмитра Кешелі «Політ співочого каміння». Літературна епопея цікава не тільки вельми колоритними героями і персонажами, а й оригінальністю стилю, де надзвичайно тонко переплелися народний гумор, сатира, комедія із високою поезією, глибокою філософією і людською драмою. Саме це надає творам гостросюжетності, а книзі — неймовірної читабельності.
1 ... 111 112 113 114 115 116 117 118 119 ... 184
Перейти на страницу:

— Ньит, ньит, се не є сотворіння Господнє, а виплодок кровожадного ящера…

Я, чимдалі увіходячи в антиалкогольну гарячку, схопив жменю мармалади і тицьнув дідові до рота.

— Ану ж лем попробуйте, яка тото добрятина! — наказав я.

Дід в опохмільній гнівачці перехопив мою руку і тим же повидлом бухнув мені межи очі.

— Штоби ти все життя їв і поносив одним мармаладом! — крикнув у безсилій люті.

Це була остання крапля, яка довбанула по голові бабу Фіскарошку і вивела її із оціпеніння.

— Ах ти, дуплавий каралабе, ти посмів на дитину руку підняти?! — вмить підскочила баба і втяла діда віником по потилиці.

— Мені вже добре! Мені вже нич не треба! — похопилися із місця пан Фийса і бочком-бочком почали повзти до дверей.

— Ви куди, пане Фийсо?! — розпачливо запитав дід.

— Я, солодкий Мішку, йду сієї ж минути топитися.

— Тать почекайте і мене, авби вам скучно не було! — дременув дід за паном Фийсою.

— Біжіть, біжіть і щасливо топіться! Лем позерайте, авби сьте горлянки у студеній воді не простудили! — крикнула услід гнівно баба.

Потім підійшла до мене, пригорнула до себе і ласкаво мовила:

— Молодець ти, Митрику! Головне, не пустив гроші псові під хвіст, а постарався про добрятину… Газдівна ж ти у мене дитина! От напечемо тепер різного тіста і баників із мармаладою! Покличемо нанашкулю, тітку, стрийну… Гулянка буде!

Я слухав бабині похвали, але сльози образи, завданої дідом і паном Фийсою, душили. Вони рясно текли з очей і повзли до губ. Я обтер їх язиком і — о диво! Мої сльози були солодкі і пахли яблучним повидлом, а по-нашому — мармаладою!

* * *

Мамка, задумливо посміхнувшись, щиро подякували нанашці Кутузовці за її похвали та передбачення мого великого майбуття. Далі перейшли через Єрусалимські горби і перед очима відкрилась, наче душа доброї людини, долина Святого Івана. Зі східної околиці її пильно, наче дитину, берегла наша старенька мамка — гора Ловачка. З півночі долину затуляли пасма лавоцьких гір, вкритих лісами. У чисті дні вони нагадували зграю кудлатих голубих псів, що, дрімаючи на сонці, готові зірватися на перший посвист господаря і рознести на дрібні кусні нечистого на руку нападника. А із заходу долину Святого Івана ніжно огортали наші Небесі і добродушні Єрусалимські горби, на яких ми тепер стояли із мамкою. А загалом мені ці гори і горбки, що півколом оточували долину Святого Івана, чомусь нагадували велетенський терновий вінець довкола голови розп’ятого християнина-праведника. Це особливо вражаюче було помітно, коли восени дерева палахкотіли червоним золотом і всі пасма гір довкола, здавалося, кровоточили і над долиною ніби застигали скорботні хвилі крові страдників світу.

Легенди оповідають, що в язичеські часи у долині гуляли великі і чисті води. І в тих нехрещених водах жили дивовижні істоти з невимовно красивими жіночими обличчями, печальними очима і тілом риби. І звалися вони сиренами або ж по-місцевому — сиренчами. Ці ж дивовижні жінки-риби були берегинями наших пращурів-язичників і захищали їхні домівки від повеней і злих духів.

Та минулись поганські часи, води освятили, охрестили, і язичеські берегині-сирени щезли невідомо куди. Зосталася тільки назва гори Сиренча, що сусідила із нашими Небесі. І слово «серинча» лишилося. На місцевій говірці воно означає щастя. І хоч, мовлено, сирени зникли, і води великі розлетілися із цієї долини по небесах, ми віримо, що сирени — добрі казкові істоти із красивими обличчями і печальними очима — не покинули землю пращурів наших. Вони і далі бережуть її від злих духів, а в тяжкі хвилини приходять в поміч людям. І часто, коли в селянській хаті з’являється на світ нова душа, сирени навідуються у це обійстя і приносять новонародженому серинчу, тобто щастя, а ще вірніше — долю.

Про те, що добрі душі прадавніх серинч продовжували населяти долину Святого Івана, свідчила і невеличка ріка Кривуліна. Вона, ця ріка, напевне, була праправнучкою древніх вод і дістала велику мудрість та незвідані таїнства у спадок від них.

Текла Кривуліна в долину Святого Івана зі сходу. Текла тихо, по-селянськи добродушна, лагідна і усміхнена. Але перш, аніж повернути у долину, вона пропливала біля стін мукачівського монастиря. Оповідали, що кожного ранку і вечора над чистими водами Кривуліни гаряче і пристрасно молились черниці. Від їх молитов води у Кривуліні раз у році, а вірніше у ніч на Йван-день, тобто на Івана Купала, починали спершу тихо сяяти, далі світитися і ставали, як у нас казали — «Зрячими Водами». Тоді вся долина Святого Івана розцвітала серед ночі такими соковитими, яскравими і веселими барвами, яких навіть немовлята не бачать у своїх перших кольорових снах. І весь простір наповнювався тонкими ароматами базилика, легко-п’янкими запахами диких троянд і розквітлої липи.

1 ... 111 112 113 114 115 116 117 118 119 ... 184
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)