Чарівні створіння
- Автор: Гарсия Ками, Штоль Маргарет
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: КМ Publishing
- ISBN: 978-617-538-173-1
- Переводчик: Вікторія Калина
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Чарівні створіння». Краткое содержание книги:
— Захід сонця. Дядько Мейкон може прокинутися щомиті. Слід заховати книгу, — вона згорнула її й сунула назад мені в сумку. — Забери з собою. Якщо дядько знайде книгу, то не бачити мені її, як і інших «небезпечних» речей.
— Я ніяк не можу зрозуміти, що вони з Аммою приховують. Якщо це фатум і нічого не можна змінити, то навіщо мовчати?
Ліна не дивилася на мене. Я притягнув її до себе, і вона пригорнулася до моїх грудей. Вона мовчала, але навіть крізь светр і олімпійку я відчував, як її серце б’ється поруч із моїм.
Потім вона подивилася на альт, і музика почала потроху стихати, втрачаючи силу, як вечірнє сонце.
Наступного дня ми були єдиними учнями школи Джексона, які думали бодай про якесь чтиво.
На уроках руки підіймали тільки ті, хто хотів вийти в туалет, а ручки залишали своє чорнило не у зошитах, а виключно на записках. Усі тільки й обговорювали, хто є у списку, кому пощастило менше, а кому пощастило менше за всіх.
Грудень у школі Джексона означав лише одне: зимовий бал. Ми були в їдальні, коли Ліна вперше підняла цю тему.
— Ти вже запросив кого-небудь? — спитала Ліна в Лінка.
Вона не знала про Лінкову далеко-не-секретну стратегію: він ходив на усі вечірки сам, аби пофліртувати з Меггі Крос — дівчачою тренеркою з легкої атлетики. Лінк іще з п’ятого класу був закоханий у тренерку Крос, яка сама закінчила нашу школу п’ять років тому, а після коледжу повернулася назад тренувати дівчат.
— Ні, я люблю вільний політ, — посміхнувся Лінк із повним ротом смаженої картоплі.
— Тренерка Крос завжди поряд, тож Лінк іде на вечірку сам і упадає за нею весь вечір, — пояснив я.
— Не хочу розчаровувати дам. Вони ж переберуть пуншу, та хтось надумає за мене битись.
— Ніколи ще не була на шкільному балу, — Ліна потупилася в тарілку з бутербродом, а на її обличчі промайнуло розчарування.
Я не запрошував її на бал, я навіть не здогадувався, що вона цього хотіла. З нами й так відбувалося стільки важливих подій, що шкільні танці не витримали б жодного порівняння.
Лінк кинув на мене погляд. Він попереджав мене про це: «Чувак, усі дівчата хочуть, щоб їх запросили на бал. Не знаю навіщо, але знаю, що ого-го як». Хто ж міг подумати, що варто дослухатися до Лінкової поради, навіть якщо він досі не зміг впровадити в життя план із завоювання тренерки Крос?
Лінк допив «колу»:
— Така гарнюня, як ти, могла б стати сніговою королевою.
Ліна спробувала усміхнутись:
— А що це за снігова королева? Чому не королева балу, як в усіх інших школах?
— Це ж зимовий бал! А оскільки сестра Саванни Сноу[22] — Сюзанна — аж до закінчення школи здобувала всі корони, а минулого року виграла Саванна, то королеви у нас тепер снігові, — Лінк потягнувся по мій шматок піци.
Було очевидно, що Ліна чекала на запрошення, й ось що цікаво: дівчата хочуть, щоб їх запросили, навіть якщо не збираються нікуди йти. Однак з Ліною все було по-іншому. Схоже, у неї був перелік того, що повинна зробити кожна старшокласниця, і вона чітко дотримувалася усіх його пунктів. От кумедна! Мені ж на шкільний бал хотілося йти, як на каторгу: останнім часом ми з Ліною були в школі точно не людьми номер один. Чесно кажучи, мені було байдуже, що всі витріщалися на нас, коли ми йшли коридором, тримаючись за руки; що про нас трьох могли патякати усяку маячню просто зараз, у переповненій їдальні; що члени клубу «Янголів-охоронців» чекали того моменту, коли ж нарешті зможуть розповісти усім про нашу сварку.
До знайомства з Ліною я би про це хвилювався і тому подумав, чи не опинився і я під впливом її чарів.
«Я тебе не причаровувала».
«Я цього не казав».
«Щойно сказав».
«Я не казав, що ти мене причарувала. Я мав на увазі, що чари взагалі мали місце».
«Ти думаєш, я така, як Ридлі?»
«Я думаю… забудь».
Ліна уважно вдивлялася в моє обличчя, нібито намагаючись щось із нього прочитати. Хтозна, можливо, це теж було їй під силу.
«Що?»
«Те, що ти сказала вранці після Дня всіх святих, у своїй кімнаті. Це була правда?»
«Що саме?»
«Напис на стіні».
«На якій стіні?»
«На твоїй стіні, у твоїй спальні. Не вдавай, що не пам’ятаєш. Ти сказала, що відчуваєш те ж саме, що і я».
Вона почала смикати намисто.
«Не розумію, про що ти».
«Про почуття».
«Почуття?»
«Про… ти знаєш».
«Про що ти?»
«Забудь».
«Скажи, Ітане».
«Я вже щойно сказав».
22
Snow (англ.) — сніг, сніговий.