Тільки разом
- Автор: Шевердіна Анастасія
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Мультимедійне видавництво Стрельбицького
- Жанр: Любовно-фантастические романы
Электронная книга - «Тільки разом». Краткое содержание книги:
Друзі разом борються за нове життя в новому тілі, допомагаючи людям у нашому світі. Андрій відроджується до життя, забувши своє минуле, і Кет вирішує присвятити себе турботі про друга. Однак упоратися з відлюдькуватим геніальним вихованцем і своїми почуттями до нього «янголу-охоронцю» виявляється не так і просто. Особливо, коли на горизонті з’являються психіатр, який веде запеклу боротьбу з невидимою подругою Андрія, і наполеглива дівчина, що жадає його любові.
Кет невдоволено пирхнула, але все-таки прислухалася до друга.
Невдовзі Андрій повідомив Кет, що її слова не на жарт перелякали вітчима і чоловік не спав кілька днів, сидячи в кутку кімнати з ножем напоготові.
— Кет, він так може здуріти! — мовив зі співчуттям хлопець. — Він думає, ти хочеш його вбити!
— Так і є, я хочу! — зізналася Кет. — І якщо я не можу його вбити, я змушу його страждати!
— Сьогодні йому на роботу, — нагадав Андрій. — Він може потрапити в аварію.
— То й що?! Побіжиш його рятувати?!
— А ти?
— Я можу знову прийти до нього! — посміхнулася Кет. — Та чи він цього хоче?
— Думаю, ні, — у задумі сказав Андрій. — А ти дозволиш мені сьогодні за ним наглядати?
— Роби, що хочеш! — роздратовано сказала Кет. — Мені байдуже!
— А мені — ні! — сказав Андрій і попрямував до виходу з чистилища.
— От дурбецел! — зашипіла дівчина й, недовго думаючи, пішла за другом.
Андрій і Кет з’явилися в кабіні вантажівки, коли вітчим, куняючи, вже почав опадати на кермо.
— Треба його збудити! — сказав Андрій.
— Навіщо?
— Щоб він не розбився!
— Як на мене, то нехай розіб’ється! — категорично мовила дівчина.
— Машина зійде з шосе! — скрикнув Андрій і струснув водія за плече. Чоловік не реагував. — Кет, допоможи!
Неконтрольована вантажівка повертала праворуч. Дівчина знала цю вулицю як свої п’ять пальців. За кількасот метрів на шляху машини — дитячий майданчик неподалік від школи. Маленькі діти весело копирсатимуться в пісочку, коли їх підімне важезна вантажівка. Кет не було шкода цих дрібних вередливих шмаркачів, і вона не відчувала душевної потреби їх рятувати. Але переляк і хвилювання Андрія чомусь передалися їй, і дівчина, штовхнувши вітчима, закричала:
— Прокинься! Прокинься!
Чоловік нарешті підняв голову й вирячив червоні, божевільні очі на Кет.
— Гальмуй! Гальмуй! — заволали в один голос хлопець і дівчина.
Водій натиснув на гальма. Вантажівка різко зупинилася, розвернулася посеред входу до парку й обдала людей, які розбігалися на всі боки, землею й піском.
— Фуууух! — видихнув вітчим і обтер рукавом спітніле чоло.
— Яке щастя! — засміявся Андрій. — Вдалося! Кет, у мене руки трусяться!
Кет мовчки, стиснувши губи, дивилася на вітчима. Дівчині було шкода, що небезпека минула і з чоловіком нічого не сталося. Кращого шансу занапастити ворога в неї може вже не бути.
— Кет, дякую! — прошепотів пошерхлими губами вітчим. — Пробач мені!
Дівчина замотала головою. Її душили запізнілі сльози та жаль.
— Ти права, я — жахлива людина, Кет, — зітхнув вітчим. — Дурний пияка. Ти вбий мене відразу, зараз, якщо не можеш пробачити. Мені не жити, Кет. Я здурію. Мені шкода, що так вийшло. Я не думав, що воно так буде. Я не думав…
— Іди до біса! — закричала Кет. — Нехай він судить тебе і пробачає! Я не вірю тобі й ніколи не вірила! Я облишу тебе у спокої, але не задля тебе, а задля себе! І якщо ти ще хоча б раз доторкнешся до матері, я виверну з тебе душу, присягаюся! Я тебе знищу, зрозумів?!
Вітчим важко дихав і кивав.
— Ходімо! — наказала Андрію дівчина. — Тут більше нема чого робити!
Друзі враз зникли з кабіни. Невіруючий чоловік встигнув перехреститися, перш ніж почув ґвалт натовпу, який збирався довкола вантажівки.
Кет багато разів задумувалася над тим, як помер Андрій. З одного боку, їй було цікаво дізнатися про таку інтимну деталь його біографії, з іншого — страшно уявляти, як біль скручував усе його тіло, як від жаху паморочилася голова, як зупинялося серце й уривалося дихання. Дівчина могла уявити, як він помер, але не могла зрозуміти — навіщо. Її загибель була логічним продовженням жалюгідного й жахливого життя. Та й сама вона як людина нічого не була варта. Звичайно, у якісь моменти життя вона бувала про себе високої думки, але після знайомства з Андрієм дівчина зрозуміла, що їй просто не було на кого рівнятися. Хвороба і смерть Андрія здавалися Кет протиприродними. У хлопця було все, чого тільки можна побажати, — гострий розум, доброта, гідність, талант, приємна зовнішність, любляча родина і друзі, грандіозні плани на довге, щасливе життя. Але підступна пухлина зруйнувала його майбутнє. Кет не розуміла, чому вона з’явилася. Чому саме в Андрія, чому в такому молодому віці? Навіщо було створювати ідеальну людину, а потім її вбивати? У цьому не було логіки, не було справедливості. Кет не могла повірити в життя, доки воно дозволяло смерті так себе ганьбити.
Одного вечора, коли друзі прогулювалися Нью-Йорком, забувши про всі денні клопоти, Кет не втрималася й запитала: