Тільки разом
- Автор: Шевердіна Анастасія
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Мультимедійне видавництво Стрельбицького
- Жанр: Любовно-фантастические романы
Электронная книга - «Тільки разом». Краткое содержание книги:
Друзі разом борються за нове життя в новому тілі, допомагаючи людям у нашому світі. Андрій відроджується до життя, забувши своє минуле, і Кет вирішує присвятити себе турботі про друга. Однак упоратися з відлюдькуватим геніальним вихованцем і своїми почуттями до нього «янголу-охоронцю» виявляється не так і просто. Особливо, коли на горизонті з’являються психіатр, який веде запеклу боротьбу з невидимою подругою Андрія, і наполеглива дівчина, що жадає його любові.
У кімнаті було як завжди темно. Кет стояла біля заґратованого вікна й дивилася на сусідній будинок крізь щілину між цупкими коричневими шторами. День згасав. Холодні дощові сутінки опускалися на невеличке село з похиленими хатами й розбитими дорогами. Навіть смерть не врятувала її від цього світу, цього бруду, цих ґрат, за якими вона знову відбуває покарання з людиною, яка їй огидна. Чого їй не вистачало для щастя — розуму, сили духу, гордості? Кет не знала. Дівчину знову переслідувало нав’язливе бажання вирватися. Але тікати не було куди.
— Набридло! Як усе це набридло! — чула вона за спиною злий шепіт. — Ненавиджу!
Кет озирнулася. Іван сидів на ліжку і скручував простирадло в зашморг. Уп’яте за останні три дні.
— Коли вже ти нарешті повісишся?! — просичала Кет і знову відвернулася до вікна.
— Коли захочу — тоді й повішуся, — відповів Іван.
Холодна хвиля страху накрила Кет. Дівчина обернулася.
— Ти мене бачиш?!
— Бачу.
— І… Що скажеш?!
— А що ти хочеш почути?
— Для початку — «вибач!»
— Вибач.
— І що ти — лайно і зрадник!
— Я — лайно і зрадник, — байдуже повторив Іван.
— І що тобі шкода!
— Мені шкода.
— Невже?! Невже з таким обличчям і таким тоном перепрошують?! Тобі дійсно не соромно?!
— А я не перепрошую, — спокійно відповів юнак. — І мені не соромно.
— Але я померла в тому числі через тебе! — скрикнула Кет.
— Мені байдуже.
— І я прийшла, щоб допомогти тобі!
— Мені байдуже.
— Ну ти й тварюка!
Іван знизав плечима.
— Ти мене боїшся? — запитала Кет.
— Ти — глюк. Просто глюк. Така сама гидота, як усе довкола.
— Я існую! — закричала дівчина. — І я можу, я хочу тебе знищити!
Іван мовчи ліг, відвернувся до стіни. Кет чула схлипування, потім — кілька глибоких зітхань.
— Отче наш, сущий на небесах, — зашепотів Іван. — Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє…
— Як ти смієш звертатися до Бога?! — обурилася Кет. — Ти, найгірший із грішників!
— Нехай буде воля Твоя…
— Не смій молитися! — роздратування Кет росло з кожним словом Івана. — Не смій!
— Як на небі, так і на землі…
— Замовкни! Замовкни! Замовкни!
Іван знову зітхнув і замовк. Кет, важко дихаючи, кинулася до вікна і вчепилася в підвіконня. Дівчина зараз бажала колишньому коханцю смерті більше, ніж будь-коли. Кет хотілося якомога скоріше звільнитися від цього тягаря, від усіх тягарів, які тягли її в пекло. З іншого боку, дівчина до кольок у шлунку боялася фіналу історії Івана. По-перше, вона не уявляла, як має вчинити, якщо Іван наважиться вбити себе при ній. Дозволити йому померти значило б впасти в очах Андрія й бездарно зіпсувати розпочату другом справу. Рятувати Івана в Кет не було внутрішньої потреби. Та й що вона могла б сказати Івану, аби затримати його на цьому світі? Жодного доброго слова в дівчини не залишилося для огидного зрадника й жалюгідного наркомана. По-друге, як би не склалося життя Івана, Кет усе одно втратила б Андрія. Її друг або врятується разом із самогубцею, або разом із ним загине. Звичайно, Кет бажала для Андрія нового життя. Але її життя у будь-якому разі закінчувалося.
— Ну що, без змін? — запитав Андрій, з’явившись із порталу.
— Він нас бачить! — сказала дівчина.
— І що?! Що казав?!
— Сказав, що я — глюк, і що йому все байдуже.
Андрій підійшов до ліжка, нахилився до Івана й ласкаво мовив:
— Привіт, Іване! Не бійся, ми хочемо допомогти! Ми бажаємо тобі добра!