Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне

Электронная книга - «МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН». Краткое содержание книги:

Что может быть общего между работницей солидного банка Людмилой и бывшим милицейским опером Олегом? Оказывается, они могут полюбить друг друга. Но против них - мстительные бандиты, преданная любовница, крутой мафиози, зловещий маньяк и ... родная дочь Людмилы, шестнадцатилетняя Оксана, которой мамин избранник тоже нравится. Чтобы завоевать его, девушка способна пойти на любой рискованный шаг. События сменяют друг друга так быстро, что ни герои, ни читатель не сможет перевести дыхание. А финал этой уголовно-любовной истории предсказать невозможно.
1 ... 105 106 107 108 109 110 111 112 113 ... 120
Перейти на страницу:

-Ну той що? Знаєте, скільки вже врем`я?

-Нам потрібен майор Бойчук. Це стосується затриманого сьогодні Олега Рибалки.

-А майор Бойчук вас ожидає?

-Навряд. Та нам він украй необхідний. Я адвокат Рибалки, ця громадянка - мати заявниці, - мить подумавши, адвокат додав: - Потерпілої.

Черговий знизав плечима, набрав по внутрішньому Бойчука, який ще й не збирався йти додому, бо "клієнт" сьогодні прибув довгоочікуваний. Пояснивши, хто до нього добивається, черговий поклав трубку, знову обвів поглядом прибулих.

-Другий поверх, двісті шостий кабінет.

Людмила пішла вперед, випереджаючи Добрянського на добрих кілька кроків. Зустрічні міліціонери у формі та цивільному відступали, даючи дорогу явно знервованій жінці. До кабінету майора Бойчука жінка не увійшла - увірвалася вихором. Адвокат зайшов за нею, причинив двері.

-Ми такі зустрілися, Людмило Петрівно. Бачте, казав я ще тоді - вживайте заходів. А тепер...

-Тепер я прийшла забрати заяву своєї доньки. Це адвокат, познайомтеся, він стежитиме за правомірністю ваших дій, - запал Людмили не міг не викликати захвату в обох присутніх чоловіків.

-Присядьте, будь ласка...

-Ніколи мені сідати. Я забираю заяву. Рибалка ні в чому не винен, заявляю вам офіційно. Зі своєю донькою я розберуся сама.

-Отак навіть? А коли все ж таки винен і...

-Я ж кажу - розберуся і зроблю свої висновки. Ви не мали права брати заяву від неповнолітньої і допитувати її без моєї згоди та присутності.

-Оксані Сошенко шістнадцять років, вона досить доросла дівчина...

-Ви були зобов`язані повідомити мене як матір, єдиного близького родича, про те, що сталося.

-Хіба донька вам нічого не сказала?

-Її немає вдома.

-Ось бачте...

-Нічого не бачу! Впевнена, донька знайдеться, я поговорю з нею сама і якщо почую в її словах крихту правди, в чому я особисто сумніваюся, то завтра вона напише нову заяву. Коли ні - заявлю про її зникнення, напишу заяву і міліція почне її шукати. Думаю, вона усвідомила, що наробила, і просто ховається. Пане майор, давайте будемо розумними людьми, поверніть заяву.

-Факт згвалтування ще треба довести, - вставив слово адвокат, котрий, на відміну від Людмили, зручно вмостився на вільний стілець, розстебнув пальто, поклав на коліна кейс. - Ви ж не дурна людина, обставини справи надто делікатні. Заяву дівчини не читав, та зміст її знаю.

-Що значить - знаю!

-Кажу ж вам - будемо розумними людьми: її загальний зміст вже знає мало не кожен працівник цього управління.

-Та-ак, виток інформації... Посадовий злочин, у нас тут стукачі завелися...

-Свої внутрішні проблеми, пане майор, почнете вирішувати потім, коли Олег Рибалка вийде на волю, а ви повернете нам заяву і у порушенні справи буде відмовлено. Думаю, все взагалі просто: справу не встигли навіть порушити.

-Рибалку затримано...

-Без постанови прокурора. Або вона виписана заднім числом.

-Ви не багато на себе берете, пане...

-Добрянський Віталій Ігорович. Ні, не забагато. Та не будемо тепер про це - все одно потрібні папери вже написані та підписані. Я починав у прокуратурі, правда, Печерського району, пропрацював там лише два роки, але достатньо для того, аби орієнтуватися в усіх ваших вивертах. Ви не маєте права не повернути заяву. При бажанні я тут прочитаю невеличку лекцію на правову тематику, та не бачу в цьому смислу. Ви й без мене закони знаєте, а Людмила Петрівна вірить мені на слово, коли я пояснив їй правомірність її дій.

-Шановний Віталію Ігоровичу, а чи не пояснити б вам Людмилі Петрівні заодно й те, що я маю право затримати Рибалку на три години без санкції, і на сімдесят дві - до з`ясування обставин скоєння злочину? А вже після цього приймати рішення про звільнення його за відсутністю складу злочину чи подальшого тримання під вартою після факту порушення кримінальної справи? Я не надто складно висловлююся, Людмило Петрівно?

-Ні, нормально, я все зрозуміла. Окрім одного: складу злочину немає, ми прийшли забрати цю дурацьку заяву, написану неповнолітньою, котра дуже важко переживає наші з Рибалкою близькі стосунки. Цей факт вам відомий. І згвалтування відбулося в її уяві, маємо не зовсім типовий вияв звичайнісінького підліткового егоїзму. Донька ревнує матір до, - Людмила на мить затнулася, - до коханця. Хіба не зрозуміло? Бачте, справа родинна, внутрішня, якось дамо собі ладу самі.

-А напад на працівників міліції і нанесення їм тілесних пошкоджень - теж справа родинна, внутрішня? - переможно посміхнувся Бойчук. - Шановні, заява дівчини, що б не спровокувало її написання, тепер не такий вже й важливий папірець. Рибалка порушив ще одну серйозну статтю кримінального кодексу...

1 ... 105 106 107 108 109 110 111 112 113 ... 120
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)