МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2003
- Язык: украинский
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН». Краткое содержание книги:
Людмила Сошенко сама знайшла Жигуна і запропонувала завершити почату фінансову оборудку, бо потребувала грошей нібито на лікування доньки. Тепер у савицького виникли сумніви стосовно того, наскільки серйозно хвора Оксана і чи справді люди Жигуна саджали її на голку. Без змови з коханцем тут не обійшлося. Тобто, переказані сьогодні гроші, серед яких - значна частина його особистих, не надійшла на рахунок не випадково.
Отже, Савицький захотів негайно витягнути Рибалку з міліції, аби зайнятися ним самому. Звичайно, вибити з Карася, де поділися шістсот тисяч баксів. І взагалі - давно вони мусили поговорити по душах. На його бійців надії мало, свого ватажка вони навряд чи згодяться зрадити, навмисне вірних псів набирав. Тому є смисл підключити Жигуна, той дуже зрадіє новинам. Хай поки що базарна охорона нічого не знає, несе службу за графіком, тим більше начальника забрали, будуть старатися і чекати звісток. Савицький не тішив себе ілюзіями, що Карась отак відразу почне каятися і в усьому признаватися. Нічого, для таких випадків Господь створив кохання і коханих людей. Людмила і її донька - прекрасна парочка жінок, ось вони й допоможуть Рибалці краще ворушити язиком і стимулюватимуть його балакучість.
Треба швидше видзвонити Жигуна, тепер його методи не будуть суперечити певним принципам Савицького. Можна на якійсь час ними поступитися.
Вислухавши новини від Вітьки Малого, Людмила повелася на диво розважливо. Оксани ще досі не було вдома, та це маму вже не лякало. Зрозуміло, вона десь принишкла. Вірити в те, що Олег згвалтував її доньку, що взагалі заподіяв дівчині якесь лихо, вона відмовлялася. Причини теж розуміла: тепер її не заспокоювала ніби то потепління в ставленні коханої доньки до коханого чоловіка, дитину від якого вона носить уже кілька тижнів і така доволі пізня вагітність уже дається взнаки. Голова паморочиться, нудить, їй усе ж таки не двадцять років. Словом, вона розуміла причини, чітко уявляла наслідки, так все одно це не вкладалося в голові.
-Що ви пропонуєте?
-Їхати негайно, поки вони його там не вбили. Завівся битися просто в кабінеті заступника начальника, скалічив двох міліціонерів при виконанні. Знгаєте, що за це буває?
-Вікторе, - від її погляду Малий знітився. - Ми з вами тепер разом на війні, правда?
-Схоже на те.
-Будемо на "ти", так простіше в окопах.
-Будемо, - легко погодився Малий. - Отже, їдемо негайно, забираємо заяву. Без Оксани це в принципі можливо, бо заявниця неповнолітня. Нехай і вдає з себе потерпілу. Думаю, додому вона рано чи пізно з`явиться. Тільки мені світитися не бажано, роботою ризикую, будь вона неладна. Юрист потрібен, адвокат. Хороший бажано. У вас є?
-Мусить бути, - з банком співпрацювали доволі серйозні правники, з кількома з них Людмила навіть приятелювала, з одним колись навіть перетнулася в ліжку, навіть після цього лишившись друзями, секс не зіпсував стосунки між дорослими людьми. Смикнути Людмила вирішила саме його.
Звали адвоката Віталій Добрянський. Послуги коштували сто доларів за годину чистої роботи. Людмила навіть готова була заплатити йому, аби знала, що від неї адвокат гроші візьме. Вже за сорок хвилин Малий привіз Людмилу до місця їхньої зустрічі, куди спішив так, що сусідську "копійку" серйозно занесло на повороті - під вечір дороги прихопило лютневим льодом, посипати їх піском та сіллю почнуть не раніше завтрашнього ранку. Так що ввечері і вночі кількість транспортних пригод може різко скакнути в гору на радість кримінальним хронікерам та пропагандистам дотримання правил дорожнього руху.
-Я чекатиму поруч, на паралельній вулиці, - пообіцяв Малий, Людмила кивнула, пересіла до адвокатського "вольво". Добрянський традиційно цмокнув її в щоку, таке привітання між чоловіком і жінкою зрозуміліше, аніж сухі кивання голови та пролетарське потискання руки.
-Коротко, ясно, нічого не приховуй. Зможеш?
-Спробую, поїхали.
За п`ятнадцять хвилин вони вже заходили до приміщення РУВС. Посвідчення Добрянського не справило на чергового жодного враження.