Її ім’я було Татьяна

Номенклатура — це до того ж іще й список перевірених осіб, що своєю поведінкою, працею та всім життям довели вірність великим ідеям Комуністичної партії.

Ні районний комітет, ані його перший секретар права не мають розставляти на посади тих, хто їм подобається. Є затверджений на верхах список, є особові справи тих, хто потрапив до нього, отже, тільки із цього кола й обирайте директорів, начальників і голів.

Але тільки найнижчого рангу.

Немає в районного комітету влади призначати редактора районної газети, начальника райвідділу міліції чи голови районної ради профспілок. Ці хлопці — номенклатура вищого обласного комітету. Тільки там можуть вирішувати, кого з них можна підвищити, а кого потрібно терміново понизити.

А районний прокурор, суддя, сам перший секретар районного комітету — це номенклатура НЕ обласного комітету, а вищого республіканського або ще вищого — Центрального.

Тільки там, на самому верху, вирішують делікатне питання добору й розстановки кадрів. Там визначають, кому бути першим секретарем обласного комітету на Сахаліні, кому представляти інтереси Радянського Союзу в Гондурасі, кому забивати народові баки релігійним опіумом, кому командувати авіаційною дивізією в районі Будапешта, а кому — стрілецьким корпусом в Хасанському районі Приморського краю.

Центральний комітет вирішує, хто буде керувати ідеологією та політикою, хто командувати армією, флотом, наукою, промисловістю, сільським господарством, культурою, релігією, хто буде судити, хто саджати, хто винищувати неугодних.