Твори в п'яти томах. Том V
- Автор: Владко Володимир Миколайович
- Серия: Володимир Владко. Твори в п'яти томах #5
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: “Молодь”
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Твори в п'яти томах. Том V». Краткое содержание книги:
В цьому томі подано тільки вибрані оповідання. Всі вони друкуються з деякими змінами та виправленнями.
Так було знайдено пояснення того, що скоїлося з нами. Метеорит, що прилетів на Землю з космічних просторів, одірвавшись від Комети, пробив циліндр ракетоплана і позбавив нас можливості повернутися на північ.
Стенуа перший урвав мовчанку:
— Очевидно, летіти далі на ракетоплані ми не зможемо. Так, товаришу Троянов?
Я мовчки кивнув головою.
— Тоді треба повідомити про все Комітет. Він вишле когось забрати нас. Правда, часу в обріз. Але іншого виходу немає.
— Ви можете зв’язатись з Комітетом по радіо, товаришу Троянов? — запитала Жанна.
— Я зараз же спробую, — відповів я.
Повернувшись до кабіни ракетоплана, я ввімкнув передавач. Але він не працював! Я люто ляпнув себе по лобі: адже передавач брав струм від тих самих акумуляторів, що живили й гелікоптерний механізм. За час нашого безнадійного польоту на гелікоптерних гвинтах акумулятори вичерпали свою енергію майже цілком. Струму вистачило б тепер тільки на живлення маленького приймача, а не такого потужного генератора передавача… Чому я раніше не подумав про це? Чому я не дав радіограми тієї миті, коли зіпсувався ракетний апарат?..
Тихий дзвоник приймача привернув мою увагу, і я машинально ввімкнув репродуктор. Схвильований голос наполегливо повторював:
— Пілоте Троянов! Пілоте Троянов! Де ви? Пілоте Троянов, де ви?..
Комітет порятунку Землі шукав мене, а я був безсилий відповісти йому і навіть попросити допомоги. Тим часом репродуктор продовжував викликати:
— Пілоте Троянов, відповідайте! Де ви?..
Чому ж ви мовчите, товаришу Троянов? — почув я голос Жанни. — Вони ж чекають на відповідь. Скажіть, де ми, що з нами.
Жанна нечутно увійшла до кабіни і зупинилася позад мене. Я повернувся повагом до неї і відповів, ледве знаходячи слова:
— Передавач не працює. Немає струму. — Жанна мовчки дивилася на мене, коли я через силу додав: — У нас немає змоги врятуватися…
Мені соромно признатися в цьому. Я, пілот Троянов, про сміливість якого писали всі газети, розгубився і втратив здатність володіти собою. Жінка, Жанна Пелюзьє, в цей момент показала себе твердішою за мене. Вона поклала руку мені на плече і мовила:
— Не вдаваймося в розпуку. Може, ще пощастить зарадити лиху.
Я ледве пригадую те, що було потім. Ми сиділи на траві коло ракетоплана. Стенуа нервово палив цигарку за цигаркою. Жанна безперестану зривала тонкі й високі стеблинки трави, м’яла їх і відкидала. Пам’ятаю, старий професор спроквола сказав:
— Гадаю, землетрус нам не загрожує. Згубніший може бути для нас потоп, коли величезні хвилі ринуть на сушу. Ми на східному березі Аргентіни. За всіма ознаками, ці три велетенські хвилі прокотяться суходолом на сотні кілометрів…
Машинально я додав:
— І обернуть нас на побиті, понівечені трупи…
— О ні, товаришу Троянов: від нас просто нічого не лишиться, — похмуро й іронічно обізвався Стенуа.
Зненацька Жанна прудко підвелася і побігла до ракетоплана, кинувши нам на ходу:
— Я не знаю, що буде далі. Але я хочу принаймні знати, що діється на півночі!
Їй ніхто не відповів. Тільки Стенуа, поглянувши в свою записну книжку, все так само іронічно, тихо сказав мені:
— Зараз година дня. Через десять годин нас уже не буде…
Він не докінчив фрази. У кабіні ракетоплана заговорив репродуктор. Його звуки видалися мені глузуванням: яку користь могли дати нам, відрізаним від усього світу, ці повідомлення?
“…перший вибух ядерних бомб викине в космічний простір усю Антарктику, розташовану в колі вісімдесятої паралелі. В цьому колі залягає віковічна полярна крига, сюди ж сягає південний край землі Вікторії. Перший вибух буде найслабший з трьох. Другий вибух викине кільце аж до сімдесятої паралелі. Земля втратить значні території: вона викине у простір всю землю Вікторії, гору Еребус, землю короля Едуарда і південну частину землі Олександра Першого. Третій, найсильніший вибух бомб, закладених по Полярному колу, викине в ефір острови Китові, частину островів Скотта, острів Петра Першого, половину землі Олександра Першого, землі Ендербі, Кемпа, Вільгельма Другого та Вілкінса. Увага! Комітет порятунку Землі знову попереджає всіх, хто перебуває у межах стокілометрової берегової океанської смуги. Ця смуга — під найбільшою загрозою трьох океанських хвиль, що виникнуть внаслідок вибуху і, очевидно, спричиняться до величезних руйнувань. Увага! Через десять хвилин слухайте дальшу інформацію”.