ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
«Сержант» — наступний. Він описує спроби різних охоронців принизити його, але з гордістю заявляє, що ті закінчилися провалом. Потім неупереджено подає точний опис ситуації, коли один охоронець наказав йому багато разів віджатися з двома ув’язненими, що сиділи у нього на спині.
Правозахисник вражений цією розповіддю, видно, як він насупився, коли її записував. Далі високий Пол (5704) скаржиться, що охоронці маніпулюють ним, використовуючи його звичку курити. Хороший хлопець Джеррі (5486) менше скаржиться на особисті проблеми, а більше на загальні порушення — неадекватне харчування і пропущені обіди, виснаження від безкінечних нічних перекличок, неконтрольовану поведінку деяких охоронців і нестачу контролю з боку старшого персоналу. Я здригаюся, коли він повертається, щоб подивитися на мене, і він точно правий: винуватий я.
Завершивши нотувати, державний захисник дякує в’язням за інформацію й каже, що подасть формальний звіт у понеділок і добиватиметься їхнього звільнення під заставу. Він устає з місця, щоб піти. Габбі (7258) розгублюється: «Ви не можете піти і залишити нас тут! Ми хочемо негайно піти з вами. Ще тиждень чи навіть ці вихідні вже не витримаємо. Я думав, ви одразу організуєте для мене, для нас усіх, звільнення під заставу. Будь ласка!». Тим Б. торопіє від такого емоційного спалаху. Він якомога формальніше пояснює можливості своєї посади, наявні обмеження і те, як він може їм допомогти, але тут і зараз він безпомічний. П’ятеро «вцілілих» щойно впали на дно, їхні надії розчавлено правовою нісенітницею.
Про реакцію Тима Б. на цей унікальний досвід я невдовзі дізнався з листа, якого він мені надіслав. Надзвичайно інформативно:
Щодо провалу ув'язнених з вимогою законних прав
...Інше можливе пояснення, чому ув’язнені не домагалися юридичної допомоги, полягає в тому, що всі вони є білими американцями середнього класу. Тож вони не сподівалися, — навіть не могли уявити, — що потраплять у кримінальне середовище, де їм насамперед буде потрібен захист власних прав. Опинившись у такій ситуації, вони не здатні ані її об’єктивно оцінювати, ані правильно поводитися.
Щодо влади ситуації спотворювати реальність
... Очевидно типове знецінення грошей порівняно з такими речами, як свобода чи можливість вільного пересування (принаймні в тій ситуації, свідком якої я став). Ви пам’ятаєте величезні очікування щодо звільнення, викликані моїм роз’ясненням про можливість виходу під заставу. Реальність ув’язнення повністю поглинула арештантів, попри їхню інтелектуальну усвідомленість, що це лише експеримент.
Зрозуміло, що позбавлення волі само по собі болісне, попри його причини — юридичні чи інші[141].
УВАГА: ЕКСПЕРИМЕНТ ЗАВЕРШЕНО, УСІ ВІЛЬНІ
Слова правозахисника затьмарюють сподівання ув’язнених. Відчутно, що повсюди витає атмосфера зневіри, видно похмурі погляди. Тим потискує їхні безвольно обвислі руки і виходить з кімнати. Я прошу його зачекати мене надворі. Потім прямую до трибуни і прошу ув’язнених звернути увагу на те, що я зараз скажу. У них ледве вистачає мотивації звертати на що-небудь увагу: зараз сподівання на швидке звільнення затьмарила офіційна відповідь захисника їхніх прав.
«Я маю сказати вам щось дуже важливе, будь ласка, увага: Експеримент завершено. Ви вільні і можете сьогодні піти».
Жодної миттєвої реакції, жодних змін у міміці чи жестах. Я відчуваю, що учасники здивовані, сприймають це скептично, навіть із підозрою. Вони думають, що це ще один тест на їхню реакцію. Я продовжую повільно і якомога виразніше: «Я разом з рештою дослідницької команди вирішив зупинити експеримент на цьому етапі. Експеримент офіційно завершено, і Стенфордську окружну в’язницю зачинено. Ми всі дякуємо вам за важливі ролі у цьому експерименті й... ».
Безнадія змінюється гучною радістю. Обійми, попліскування по плечах і широкі усмішки прориваються крізь маску тривалої понурості. Відгомін ейфорії лунає у всьому Джордан-холі. Для мене це також радісний момент — звільнити «уцілілих» від ув’язнення та облишити образ тюремного суперінтенданта раз і назавжди.
СТАРА ВЛАДА ВПАЛА Й НАРОДИЛАСЯ НОВА
Небагато моментів у житті принесли мені більше радості, ніж можливість сказати цих кілька слів про звільнення і разом пережити піднесений настрій, які вони викликали. Я сп’янів від цієї позитивної сили, від спроможності зробити щось, сказати щось, що принесло таку безумовну радість іншим. Там і тоді я заприсягнувся використовувати будь-яку свою владу на добро і проти зла. Розвивати найкраще в людях, працювати, щоб звільняти людей від внутрішніх в’язниць і боротися проти систем, які зловживають з обіцянок щастя і справедливості для людей.
141
Адресований мені лист державного захисника (29 серпня 1971 року).