Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
11. Арешт є видом покарання, що поєднується з проведенням певної соціально-виховної роботи, яка має свої особливості та безпосередньо покладається на інспектора із соціально-виховної роботи. Вона спрямовується на формування та збереження соціально корисних навичок, нейтралізацію негативного впливу умов ізоляції на особистість засуджених, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо персоналу, інших засуджених та щодо себе, усвідомлення провини за вчинені злочини й розвиток прагнення до відшкодування заподіяної шкоди.
12. Основними формами соціально-виховної роботи із засудженими до арешту є: індивідуальна робота; просвітницька та культурно-масова робота; правове виховання. У той же час, на засуджених до арешту не може чинитися виховний вплив самодіяльних організацій, бо останні серед засуджених до арешту не створюються.
13. Наукові розробки попередніх років довели, що виходячи з особливостей покарання у вигляді арешту та враховуючи, що виховна робота охоплює проведення цілого комплексу заходів, який включає досить обширний набір різноманітних засобів і методів їх застосування, найдоцільнішими для засуджених до арешту є індивідуальні та групові методи роботи. Проте відкидати можливість організації виховної роботи засуджених до арешту у масових формах також не слід. Зазначена форма виховної роботи може застосовуватися, приміром, з використанням локального радіозв’язку. Це можуть бути монологи профілактичного змісту як представників адміністрації, психологів, педагогів, так і засуджених до арешту, крім того, можливо також транслювати діалоги засуджених з представниками адміністрації арештного дому з актуальних проблем дотримання прав засуджених та інших питань, пов’язаних з правовим положенням засуджених до арешту, звільненням від відбування покарання, читанням літературних творів тощо.
Стаття 52. Залучення осіб, засуджених до арешту, до праці
Засуджені можуть залучатися без оплати праці до робіт з благоустрою арештних домів, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення арештних домів продовольством.
До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості і не більш як на дві години на день.
1. Стаття, що коментується, встановлює особливості залучення засуджених до арешту до праці. Так, адміністрація установи має право залучати засуджених до робіт з господарського обслуговування установи, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ продовольством без оплати їхньої праці, як правило, у порядку черговості і не більш як на дві години на день. Засуджені виводяться на роботу, де встановлюються додаткові засоби нагляду та забезпечується надійна ізоляція.
2. Кримінально-виконавчий кодекс України не передбачає можливості залучення засуджених до арешту до оплачуваної роботи. Дане положення зумовлено тим, що в іншому разі це вимагало б створення завчасно нерентабельних власних виробництв при арештних домах, оскільки організація високовиробничої праці можлива лише за наявності відповідної професійної освіти та професійної підготовки, отримати які за незначний час відбування покарання у виді арешту засуджені не можуть. Поряд з цим, придатність найпростішої праці відносно короткострокових арештантів була доведена ще у 1904 р. з тієї позиції, що корисна зайнятість повинна мати місце навіть у випадках нетривалих строків покарання. У зв’язку з цим КВК України і передбачає можливість залучення засуджених до арешту до робіт з господарського обслуговування арештних домів.